Методичні рекомендації

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………	4
РОЗДІЛ І  КОНЦЕПЦІЯ ПІДПРИЄМЛИВОСТІ………………………..	6
РОЗДІЛ ІІ. УРОКИ З ПІДПРИЄМНИЦЬКИМ ТЛОМ
2.1.    Творення підприємницького тла через зміст уроку…………...	11
2.2.    Використання інтерактивних методів навчання……………….	19
2.3. Моделювання уроку за допомогою технології розвитку                критичного мислення………………………………………………………….	21
РОЗДІЛ ІІІ. ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ВИХОВАННЯ ПІДПРИЄМЛИВОСТІ ТА ІНІЦІАТИВНОСТІ
3.1.  Веб-квест як одна з найбільш ефективних моделей використання Інтернету в навчально-виховному процесі………………..	49
3.2.    Інфографіка як метод інформаційного середовища…………...	56
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..	60
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………..	61
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………	63

ВСТУП

 

Актуальність. Сьогодні про потребу реформування України говорять усі, розуміючи, що розпочинати зміни необхідно в освіті. Ще ніколи досі українці не були так єдині щодо важливості цих змін. І навіть більше, в рази зросла кількість активних громадян, яким мало чекати на результати змін. Вони діють уже сьогодні – об'єднавшись в організації чи поодинці, допомагаючи відбудовувати військо, очищувати владу тощо. Ті країни, які пережили схожі складні періоди в історії, визнають, що наш час найоптимальніший для проведення реформ. Бо саме в такі моменти народжуються лідери і гуртується нація. Для того, аби врятувати Україну, підготувати ґрунт для розбудови сильної європейської держави, нам необхідні молоді ініціативні й підприємливі люди.

З метою реалізації проблеми виховання підприємливої й ініціативної особистості в Україні з 2013 року упроваджуються українсько-польські проекти «Шкільна академія підприємливості» та «Уроки з підприємницьким тлом». Учасники проектів пропонують виховувати підприємливість не лише на уроках економіки, а й у рамках усіх шкільних дисциплін, в тому числі  історії та правознавства.

Найбільш цілісну концепцію підприємництва створив австрійський і американський економіст та соціолог Йозеф Шумпетер, його погляди знайшли відображення у працях В.А. фон Хайєка, Дж. Долана, Е. Лідсея.

         Методичні основи виховання підприємливості й ініціативності висвітлюються  як  у роботах  польських  колег – Е.Бобінської, К. Кошевської, М. Вервіцької, так і в доробках українських науковців та методистів – Р.Шияна, М. Товкало, Ю. Митрофаненка, І. Мацієнко, В. Воронецької та інших.

Новизна роботи полягає у творчому підході до проблеми виховання підприємливості та ініціативності та апробації відповідних методичних прийомів на уроках історії та правознавства.

Метою методичного доробку є  теоретичне обґрунтування підприємливості та ініціативності як ключових компетентностей  сучасного школяра та їх формування на  уроках  історії та правознавства з підприємницьким тлом.

Для дослідження поставленої мети визначені основні завдання:

·        створити інформаційну базу проблеми виховання підприємливості та ініціативності;

·        дати комплексний аналіз витоків та основних характеристик підприємництва;

·        освоїти теоретичні та практичні основи побудови уроку з підприємницьким тлом;

·        систематизувати  методичні прийоми, доцільні при моделюванні таких уроків;

·        дослідити інноваційні технології навчання як інструмент підприємницької освіти.

РОЗДІЛ І. КОНЦЕПЦІЯ ПІДПРИЄМЛИВОСТІ

 

У кожній конкретно-історичній суспільній системі формується відповідний соціальний тип особистості. В умовах ринкової економіки формується підприємницький тип особистості.

У  науковий   обіг   поняття    «підприємець»    увів     банкір-економіст

Р. Кантільйон на початку XVII століття.  До підприємців він зараховував людей з нефіксованими прибутками (ремісників, селян), тобто тих, хто був зайнятий економічною діяльністю в умовах нестабільності та непередбаченості цін. Головною рисою підприємця він вважав готовність до ризику.

Одним з перших дослідників, який створив найбільш цілісну концепцію підприємництва, був австрійський економіст Йозеф А. Шумпетер. У 1912 р. вийшла його книга «Теорія економічного розвитку», в якій сутність підприємництва визначається його функцією реалізації нововведень у виробництві, створенні нових комбінацій факторів виробництва і запровадженні їх у економіку з метою забезпечення економічного росту.

Й. Шумпетер вважає, що підприємництво допомагає розвиватись суспільству завдяки «здійсненню нових комбінацій», основними з яких є: виготовлення нового, невідомого споживачеві блага, відкриття нових способів виробництва (технологій) і комерційного використання уже існуючих благ, освоєння нових ринків збуту; освоєння нових джерел сировини; зміни структури галузі або виробництва.

Ідеї Й. Шумпетера знайшли своє відображення у працях В.А. фон Хайєка, який теж сутність підприємництва вбачає у пошуку і вивченні нових економічних можливостей. Таких же поглядів на функцію підприємництва дотримуються Дж. Долан і Е. Лідсей. Вони вважають, що основна функція підприємництва полягає у подоланні старих стереотипів і меж в економіці. Отже, в основі підприємництва лежить акт відкриття нових прибуткових можливостей економічної системи.

Головною фігурою підприємництва є особистість підприємця, яка має підприємницькі  здібності для здійснення підприємницької діяльності. Потрібно зазначити, що в жодній країні світу не існує професії «підприємець», не зважаючи на те, що підприємництво як заняття існує. Головне завдання підприємця – об’єднати навколо себе особистісний персонал, спрямувати його зусилля на досягнення цілей підприємництва. В більшості досліджень  підприємництво розглядається з позицій діяльнісного підходу. Як і інша людська діяльність, підприємницька  має певну структуру. Вона включає в себе мету,  потреби,  мотиви,  предмет,  способи і засоби досягнення мети, а також умови діяльності. Таке розуміння структури діяльності вперше чітко сформульовано в роботах О.М. Леонтьєва, і досі підтримується як у вітчизняній, так і в зарубіжній психології.

У дослідженнях підприємницької діяльності з точки зору її структури звертається увага на те, що головною метою підприємницької діяльності є отримання вигоди, а «середовищем» діяльності підприємця є, за виразом відомого американського дослідника Ф. Найта, невизначеність. Необхідність поринати в цю невизначеність виникає тоді, коли економічна ситуація не може бути типізованою на підставі минулого досвіду і відомого імовірного характеру подій. Отже, людина може бути підприємцем, якщо у неї є готовність до  такої діяльності, яка  містить  непередбачуваний момент.

Підприємницька мета обумовлена такими структурними елементами  діяльності, як мотиви або внутрішні спонукання до дій. Й. Шумпетер виділяє три підприємницьких мотиви. Перший – потреба в пануванні, владі, впливові. Вона матеріалізується в накопичені підприємцями майна. Другий – прагнення перемоги, успіхів у боротьбі із суперником, і з самим собою. Третій мотив – радість творчості, яку дає самостійне виконання справ. Російські дослідники А.Д. Смірнов, В.Ф. Максимов, Д.М. Акуленок визначають такі мотиви підприємницької діяльності. По-перше, бажання виділитись, проявити себе, задовольнити свої амбіції. По-друге, прагнення до незалежності. По-третє, бажання принести благо суспільству. По-четверте, задовольнити особисті потреби у лідерстві. По-п’яте, виявити потреби у самовираженні, самоактуалізації. У дослідженнях українських науковців підкреслюється значення таких мотивів як прагнення до свободи, потреба у творчості.

Важливим елементом підприємницької діяльності є способи і засоби досягнення мети. Під ними розуміють певні знання, вміння, навички а також здібності і задатки. Значна кількість дослідників дотримується думки, що навчити підприємництву неможливо. Для цієї діяльності необхідні особливі здібності, які розвиваються на основі певних вроджених анатомо-фізіологічних задатків. Такої точки зору дотримуються, зокрема, дослідники Гарвардського медичного центру Р. Ричард і Д. Кінней.

 Для заняття підприємницькою діяльністю особистості потрібен цілий комплекс якостей. Й. Шумпетер вважає, що перша і основна якість підприємця – це розвинута інтуїція. Друга  – це сильна воля. Третьою якістю є розвинута уява, яка допомагає придумувати нові комбінації і знижувати ступінь невизначеності. На думку української дослідниці Н.А. Побірченко, однією з важливих якостей підприємця є комбінаторика, або вміння змінити той чи інший підхід, пункт плану, використати іншу можливість, тобто зорієнтуватись в реальних обставинах. Підприємлива людина навіть у невдачі завжди шукає переваги, нові варіанти досягнення багатства. Помилка – це спосіб навчитись і піти далі, використавши всі попередні можливості, набувши досвіду. Існують моделі, в яких дається дуже детальний перелік особистісних рис підприємливих осіб.

 Американські дослідники  Р. Хізрич і М. Пітерс  виділяють читирнадцять умінь і навичок, які є найбільш важливими для здійснення підприємницької діяльності.

·                   Ясне розуміння підприємництва.

·                   Відділення фактів від міфів.

·                   Уміння давати виважені оцінки.

·                   Уміння знаходити нестандартні рішення.

·                    Уміння поводитись і приймати рішення в умовах не визначеності.

·                   Уміння виробляти нові комерційні ідеї.

·                   Уміння оцінювати перспективність нових ідей.

·                   Знання, які є необхідними для створення нової справи.

·                   Уміння оцінювати зовнішню ситуацію.

·                   Уміння оцінювати дії з точки зору етики і моралі.

·                   Уміння укладати угоди, встановлювати контакти, вести переговори.

·                   Уміння отримувати належне.

Більшість з цих перерахованих умінь може сформуватись на основі вроджених задатків,  (за даними досліджень лише 11 % населення народжуються з підприємницькими   задатками).  До  задатків,  згідно  позиції   психолога В. А. Крутецкого, відносяться типологічні властивості нервової системи, природні властивості аналізаторів, індивідуальні варіанти функціонування кори головного мозку. Проте, при певних сприятливих умовах підприємливість можна сформувати.

         Навчання підприємливості включає:

·                         розвиток особистісних рис і навичок, які формують основу підприємницького мислення і поведінки (творчий потенціал, ініціативність, вміння ризикувати, самостійність, впевненість в собі, вміння працювати в команді);

·                         підвищення рівня свідомості учнів про те, що підприємливість може бути варіантом можливої кар'єри;

·                          робота над конкретними проектами та виконання конкретних дій.

Навчання підприємництву складається з трьох компонентів:

Особистий розвиток: навчання підприємливості має створювати атмосферу довіри, мотивувати прогрес, посилювати підприємницьке мислення, викликати бажання досягати мети.

Бізнес-розвиток: технічна і фінансова грамотність.

Розвиток навичок підприємливості: соціальні навички, уміння працювати в команді, творчий підхід до вирішення проблем, пошук альтернатив, вміння представляти себе, брати інтерв'ю, створювати презентації, налагоджувати стосунки.

Отже, з аналізу досліджень підприємництва можна зробити висновок, що підприємництво – це системна характеристика діяльності, в якій підприємливість є ключовим фактором.  Підприємливість – це  комплекс якостей, що забезпечують  досягнення успіху  за рахунок своєї ініціативи, винахідливості, самостійності, нестандартних рішень, готовності до ризику і відповідальності за результати своєї справи. При сприятливих умовах підприємливість  формується як важлива риса успішної  особистості.

 

РОЗДІЛ ІІ. ПІДПРИЄМНИЦЬКА СКЛАДОВА УРОКУ ІСТОРІЇ

 

2.1.Творення підприємницького тла через зміст уроку

          Ключову компетентність – підприємливість  та ініціативність, необхідно розвивати не тільки в рамках предметів економічного циклу. Потрібен системний процес, який передбачає інтегрованість «підприємницьких дисциплін» в усі шкільні предмети.

Формування компетентності «підприємливість та ініціативність» відбувається на уроках з підприємницьким тлом.

Структура  конспектів даних уроків відрізняється від звичної для українських учителів. Учитель, орієнтуючись на зміст програми й державні вимоги до рівня загальноосвітньої (профільної підготовки) учнів, визначає тему уроку, мету й головні завдання, необхідні матеріали та обладнання. Власне план-конспект складається з трьох частин (вступна, основна, завершальна) і прописується як своєрідна покрокова інструкція для вчителя. Предметний зміст уроку описано в додатках до конспекту, а саме: завдання для роботи учнів, приблизні тексти повідомлень учителя й учнів, картки з дидактичними матеріалами, методичні інструкції щодо  проведення деяких інтерактивних форм роботи, довідкові матеріали, очікувані результати роботи учнів тощо. Таким чином, перед уроком учителю залишається роздрукувати з додатків матеріали, необхідні йому для роботи з учнями. Перелік додатків учитель записує перед ходом уроку, а самі додатки розміщує після плану-конспекту. На наш  погляд, така структура плану-конспекту є логічною і зручною для роботи учителя.

Створюючи такі уроки, необхідно чітко визначити ті компетенції, які будуть сформовані по завершенні уроку.

Рекомендуємо вчителям історії та правознавства в конспекті уроку сформулювати компетенції «знає», «розуміє», «уміє» відповідно до вимог навчальної програми з предметів, а компетенції, які формують компетентність «підприємливість та ініціативність», окремим підпунктом «може».

 Наприклад, у конспекті  можна зазначити, що учень може:

·          аналізувати проблемну ситуацію;

·          шукати оптимальні шляхи вирішення проблеми;

·          здійснювати градацію цінностей;

·          брати на себе відповідальність;

·          приймати рішення при зміні умов завдання;

·          прогнозувати майбутні результати;

·          визначати перешкоди для досягнення результату;

·          оцінювати та усувати ризики;

·          планувати діяльність;

·          генерувати пропозиції;

·          робити висновки;

·          знаходити розв’язання нестандартних завдань, які виникають у повсякденній практиці;

·          наводити аргументи та відстоювати власну позицію;

·          доводити та обґрунтовувати власні ініціативи;

·          спілкуватися, висловлювати свою думку та захищати її;

·          співпрацювати в команді.

Навчальні предмети «Історія» та  «Правознавство» мають значний потенціал для створення умов, які б сприяли розвитку компетентності «підприємливість та ініціативність». Для формування здатності до продукування ідей навчальний процес повинен бути організований таким чином, щоб учні могли проявити власні інтелектуальні ініціативи – прагнення досліджувати історичні явища і процеси, пояснювати їх роль у сучасному житті, бажання знайти шляхи вирішення проблемних ситуацій. Рекомендуємо вчителям історії і правознавства створювати умови для прояву інтелектуальної ініціативи учнів: спонукати до формулювання нових запитань та ідей, критичної оцінки думок.

Під час уроків  учитель може стимулювати учнів до таких видів діяльності:

·        висунення гіпотези щодо закономірностей історичних явищ і процесів;

·        висунення прогнозу щодо завершення будь-якої історичної події;

·        виявлення суперечностей;

·        виявлення власного погляду щодо обговорюваних проблем.

Важливими засобом творення підприємницького тла уроку під час продукування ідей є інтегрованість змісту уроку. Для виховання підприємливості на уроках історії та правознавства найоптимальніші інтегровані зв'язки існують з такими предметами як соціально-економічна географія світу (10 клас) та економіка (11 клас). Рекомендуємо використовувати навчальний інтегрований навчальний матеріал, вміщений у таблиці.

Теми з географії чи економіки	Інтегровані теми з історії чи правознавства
·        Політична карта світу. (Географія, 10 клас)	·        Історичний аспект виникнення держави. ·        Історичні типи держави. ·        Державний лад. Форма правління. ·        Політичні режими. Територіальний устрій. (Правознавство, 10 клас)
·        Населення світу. (Географія, 10 клас)	·        Шляхи розв'язання демографічної проблеми. ·        Шляхи подолання соціально-економічних проблем. ·        Становлення постіндустріального суспільства.  (Всесвітня історія, 11 клас, профільний рівень)
·        Світове господарство (Географія, 10 клас)	·        Основні напрямки НТР в другій половині ХХ століття. ·        Наукові відкриття. ·        Соціальні зміни.  (Всесвітня історія, 11 клас, профільний рівень)
·        Підприємницька діяльність (Економіка, 11 клас)	·        Право на підприємницьку діяльність (Правознавство, 9 клас) ·        Підприємницька діяльність (Правознавство, 11 клас, профільний рівень)
·        Роль банків в організації ринку капіталів. (Економіка, 11 клас)	·        Банки та банківська діяльність (Правознавство, 11 клас, профільний рівень)

Елементи виховання підприємливості необхідно впроваджувати  вже в п'ятому і шостому класах, коли на уроках історії на прикладах наших предків учитель розкриває духовне багатство і велич людини-трудівника, яка перетворювала природу, засновувала  городища і міста, удосконалювала знаряддя праці й методи обробки землі,  розвивала писемність, культуру і вірування. Учні за допомогою вчителя повинні сприйняти цей матеріал для виховання почуття обов'язку і відповідальності за результати розпочатої справи, відчути гордість за своїх предків, зрозуміти, що і вони сьогодні творять історію.

Під час вивчення теми «Мова як джерело знань про минуле» (Історія України, 5 клас), учитель може запропонувати учням приказки і прислів'я про працю.

 Один працює умом, а другий горбом.

 Гірко поробити – солодко з’їсти.

 Зароблена копійчина краща за вкрадений карбованець.

 Губами говори, а руками роби.

 Без роботи і день роком стає.

 Зробив роботу – і не маєш турботи.

 Бджола мала, а й та працює.

 Праця людину кормить.

 На охочого робочого діло знайдеться.

 Лежачого хліба ніде нема.

 Кожна пташка своїм носиком клює.

 Щоб рибку з’їсти, треба у воду влізти.

Учні повинні дійти висновку, що найбільш результативною є праця, яка здійснюється вміло, якісно, із задоволенням і натхненням. Також не зайвим буде наголосити, що інколи самовідданої праці замало для досягнення бажаного результату, що людині у житті не обійтись без бережливості, економії, господарського завзяття. Підсилити цю думку можна  приказками, які відображають такі поняття як достаток, бережливість, дохід, прибуток тощо.

Без нужди прожить, треба вміти жить.

Бережи хліб про їжу, а гроші про біду.

Бережіння – краще ворожіння.

Бережливість – краще прибутку.

Запас біди не чинить.

Заощадливий горя не терпить.

Одежу бережи для холоду, а гроші – для голоду.

Без потреби живе, хто гроші береже.

При розгляді тем «Суспільний устрій і господарське життя Київської Русі в ІХ–Х століттях», «Політичний, соціальний устрій та господарське життя Київської Русі у Х–ХІ століттях», «Соціальний устрій та господарське життя в Україні в другій половині ХІV – у ХV століттях» (Історія України, 7 клас) учитель звертає увагу  на соціальний склад населення Русі, підводить до висновку, що найбагатшою частиною населення були бояри. До ХІV століття вони не були певним станом, не мали спадкових прав. За певні заслуги в боярство міг потрапити смерд та іноземець. Це була верства економічно найзаможніших людей, що відзначалися особистими якостями – хистом  і здібностями. Через це їх називали «ліпшими», «луччими» людьми.

У  7 класі, характеризуючи діяльність князів Київської Русі та Галицько-Волинської держави, слід підкреслювати переваги й успіхи тих князів, які не боялися ризикувати,  проводити реформи, вдосконалювати законодавство. Це князі – Володимир  Великий,  Ярослав Мудрий, Данило Галицький. У 8 класі варто привертати увагу учнів до тих гетьманів, які зуміли відновити Українську державу і прагнули розвинути її до європейського рівня (Богдан Хмельницький, Іван Мазепа). У цей період учні засвоюють елементи економіки, знайомляться з функціями держави,  деяких ринкових інститутів (банків, страхових компаній тощо).

При вивчення постаті В.-К. Острозького  (Історія України, 8 клас) необхідно  закцентувати  увагу на тому, що він був успішною людиною свого часу завдяки підприємливості й ініціативності. Доцільно запропонувати учням замість традиційного  повідомлення про українського магната підготувати  його  резюме, скласти бізнес-план  імовірного приватного підприємства «Василь-Костянтин Острозький», або ж  створити віртуальний музей «некоронованого короля Русі-України». (Додаток Б)

Винахідливість, якою варто пишатися, притаманна українським козакам, які, аби перемогти турків і татар, вигадували всілякі хитромудрості. Могли  годинами сидіти під водою, дихаючи через очеретину, імітувати відхід головних сил, прив'язували до човнів в'язки очерету, щоб не потонули, створювали враження багаточисельної кінноти посадженими на коней опудалами  тощо.

При вивченні теми «Західноукраїнські держави в ХVІ – першій половині ХVІІ століть» (Всесвітня історія, 8 клас), учитель наголошує, що Нідерланди недаремно називають «низинними землями». Адже ця країна і справді розташована на відвойованих у моря землях. І все це – справа рук підприємливих людей, які не тільки освоїли море, але й перетворили свою країну, не зважаючи на відсутність родючих земель,  на одну з найбільш розвинених у ХVІІ столітті, здобули незалежність, запровадили нову форму правління – республіку, заклали підвалини успішного розвитку Голландії в майбутньому.

У 9 класі при розгляді тем, які стосуються економічного розвитку держав і пов'язані із засадами підприємництва, варто звертати увагу  на постаті великих підприємців-меценатів, що  стали рушійною силою суспільних та економічних процесів. У Яхненків, Симиренків, Терещенків, Харитоненків  заняття підприємницькою діяльністю мало на меті не лише власне збагачення, а й благодійництво, добробут народу. Постаті успішних українських підприємців, які «любили Україну до глибини своєї кишені», слугують найкращими прикладами того, яким повинен бути підприємець. Саме вони можуть підштовхнути учня до думки про майбутню підприємницьку діяльність.

У програмовому матеріалі всесвітньої історії в 11 класі при вивченні тем «Німецьке економічне диво»,  «Італійське економічне диво», «Японське економічне диво» варто запропонувати учням стати експертами  з імплементації зарубіжних  експериментів в українську економіку, спонукати до пошуків шляхів виходу з сучасної економічної кризи в Україні.  Цей вік найсприятливіший для засвоєння основ підприємницької діяльності, малого бізнесу. Водночас учні можуть отримати певні професійні орієнтири,  розуміння основних впливів економічного середовища на діяльність підприємця, набути вміння  і навички  застосування  знань для аналізу різноманітних подій економічного життя та   досвід роботи з відповідною періодикою. Учні повторюють і поглиблюють вивчений матеріал, розглядають не з'ясовані раніше категорії та закони. Маючи уявлення про універсальні економічні поняття та концепції, у  цьому віці учні можуть ефективно вивчати основи менеджменту, елементи маркетингу тощо.

Отже, розглядаючи економічні питання на уроках історії, необхідно переконувати учнів, що саме підприємливість була  рушійною силою багатьох історичних процесів: Великих географічних  відкриттів, буржуазних революцій, боротьби за економічні права, наукових винаходів, формування ринкових відносин.

У програмі правознавства є теми, у рамках яких варто торкатися проблем підприємництва, і навіть більше – формувати підприємливість та ініціативність учнів. Програма з правознавства розкриває питання, пов'язані з економічними правами людей, серед яких – право на підприємницьку діяльність. Тож тут доцільно розкрити переваги підприємницької діяльності, особливості функціонування приватного підприємства й можливості отримання прибутку. Розвиток умінь і навичок, пов'язаних із пошуком нормативної бази для захисту власних інтересів, розв'язанням юридичних завдань, тлумаченням юридичних документів, може стати добрим підґрунтям для того, щоб розпочати власний бізнес. Отже, учитель правознавства володіє широкими можливостями в рамках програмового матеріалу для розвитку  компетентності підприємливості та ініціативності.

 

2.2.         Інтерактивні методи навчання як засіб формування підприємливості

 

Використання інтерактивних методів навчання сприяє поглибленню набутих знань та їхній стійкості. Ці методи забезпечують високий рівень активності учнів у сферах сприйняття, мислення, вербального та емоційного спілкування у процесі навчання, спонукають самостійно приймати рішення, працювати творчо, виявляти особистісне ставлення до процесів і явищ. Учитель же має забезпечити умови для активності учнів – перш за все, через конструювання системи спонукальних завдань, які стимулюють креативність і надають досвід успішної навчальної діяльності. Такі методи Ева Бобінська, керівник проекту «Уроки з підприємницьким тлом», об’єднує в кілька груп.

·                   Методи, що зосереджуються на вміннях критичного мислення, умовиводах, аналізі, оцінюванні й узагальненні фактів. Для реалізації цього виду цілей можна використати «Мозковий штурм», SWOT-аналіз, ПНЦ (переваги, недоліки й те, що цікаве), лекцію з презентацією та роботу з текстом-джерелом.

·                   Методи, що сприяють формуванню відповідальності, проведенню й оцінюванню вибору, а також прийняттю рішень з повним усвідомленням наслідків. Корисними будуть: «Дерево прийняття рішень», методи дискусії (дебати, «Шість капелюхів», «Критерійний покер», дискусія на бали, метаплан).

·                   Методи, що розвивають уяву, ґрунтуються на емоціях і переживаннях учня, а також створюють заклик до дії: драма, моделювання, рольова гра, «Асоціативний кущ», ментальні карти.

·                   Методи, які добре відомі й часто застосовуються: лекція з презентацією, робота з текстом-джерелом, співпраця й робота в малих групах, експертні групи, зупинки із завданнями, проект.

Маючи на меті формування підприємливості, учитель історії повинен зосередитися не тільки на змістовній (формування знань), але й на діяльнісній складовій – виробленні вмінь і навичок. Для цього потрібно застосовувати ті методи й форми діяльності на уроках, які дозволяють переорієнтувати навчальний процес із відтворювання набутих знань і розв’язування завдань репродуктивного рівня на формування й висловлювання школярами власної думки щодо прочитаного, їхньої здатності виявляти ставлення до певних історичних і суспільних подій, фактів, процесів; уміння оцінити подію, процес, явище; порівнювати, робити узагальнення і висновки; уміння застосувати набуті теоретичні знання під час практичних занять, у відповідних життєвих ситуаціях сьогодення і майбутнього дорослого життя.

Ефективність застосування інтерактивних методів навчання підтверджують науковці в галузі педагогіки, психології, методики. Саме ці методи  ґрунтуються на вмінні учнів самостійно здобувати знання, а також спонукають їх до творчої активності, до розвитку вміння приймати рішення, розв’язувати проблеми, працювати в групах. Уміння ефективно спілкуватися – важливе джерело успіху в кожній сфері життя. Використовуючи інтерактивні методи, ми можемо навчити школярів відповідних міжособистісних взаємин, розуміння, толерантності, відкритості.

Необхідно враховувати, що саме застосування інтерактивних методів і відповідних форм роботи на уроках дозволяє розвивати в учнів ініціативність, лідерські якості, навички ефективного спілкування, уміння працювати в групах, нести відповідальність за прийняті рішення, а також виявляють здібності учнів, їхню професійну спрямованість. Вирішуючи завдання формування ключових компетентностей учнів сьогодні, вчитель історії сприятиме успішній адаптації учнівської молоді в соціумі, професійній самореалізації.

Отже, реалізація поставлених завдань  сприятиме формуванню підприємницької компетентності учнівської молоді, дозволить свідомо обирати власний шлях до професійного успіху, навчить аналізувати та приймати ефективні рішення не тільки в економічній сфері, а й у різних життєвих ситуаціях, адже підприємницька діяльність є багатовекторною.

 

2.3.    Технологія розвитку критичного мислення як інструмент творення підприємницької складової уроку

 

Технологія критичного мислення розроблена як модель інтерактивного навчання науковцями Бостонського  центру розвитку етики та виховання й протягом кількох років апробується в школах України. У витоків цього напрямку навчання стояли такі видатні вчені як М.Виготський, Дж. Дьюї, М. Вертч, Л. Брунер. Свої  наукові  дослідження присвятили цій проблемі й вітчизняні вчені  О. Пометун,  та ін.

Цілі та завдання технології розвитку критичного мислення:

1. Формування пізнавального інтересу в учнів та розуміння мети вивчення даної теми (питання, проблеми).

2. Розвиток внутрішньої мотивації до цілеспрямованого навчання.

3. Підтримання пізнавальної активності учнів.

4. Спонукання учнів до порівняння отриманої інформації з особистим досвідом і на її ґрунті формування аналітичного судження.

5. Розвиток критичного способу мислення.

Спробуємо зрозуміти як співвідносяться дефініції критичне мислення і підприємливість.

Критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино правильне розв’язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

 Підприємливість - здатність у складній ситуації знаходити кілька варіантів вирішення  проблеми,  втілювати нові ідеї у життя. Вона охоплює творчіть, інноваційність, здатність йти на ризик, а також вміння планувати заходи та реалізовувати їх для досягнення поставлених цілей.

 В умовах ринкових відносин підприємливість є однією з ключових компетентностей, що дає змогу досягти успіху навіть у неординарних, екстремальних умовах, коли потрібен швидкий пошук, прийняття і реалізація оптимальних рішень. Цих можливостей людина досягає завдяки критичному мисленню.

Отже, підприємливій людині притаманне критичне мислення, воно є необхідною складовою успішної самореалізації особистості

 

          Критичне мислення має такі характеристики:

1.                Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання, ідеї тощо. Мислення стає критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер.

2.                Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починається з постановки проблеми, адже її розв’язання стимулює людину мислити критично. Початок розв’язання проблеми – це збирання інформації про неї, бо роздумувати «на порожньому місці» фактично неможливо.

3.                Прийняття рішення. Закінчення процесу критичного           мислення – це прийняття рішення, яке дозволить оптимально розв’язати проблему.

4.                Чітка аргументація. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто одна і та ж проблема може мати декілька розв’язань, тому вона повинна підкріпити прийняте нею рішення вагомими, переконливими власними аргументами, які б доводили, що її рішення є найкращим, оптимальним.

5.                Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію людина повинна в спілкуванні. У результаті спілкування, диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.

Досвід показує, що урок з використанням технології критичного мислення  варто поділяти  на три етапи:

Перший етап – актуалізація пізнавальних процесів – «виклик». Цей етап має вирішити три завдання.

Перше. Опора на здобуті знання та досвід. Учням пропонується згадати, що їм відомо з даного питання. Це спонукає їх аналізувати власні знання, спрямовувати пам’ять і мислення в потрібне русло. Водночас визначається рівень і окреслюється коло знань, що має учень, які згодом поповняться новими, коригуються помилки. Це важливо тому, що нові знання стають міцнішими, якщо вони засвоєні в контексті тих, які вже набуті. Тобто є основа для розуміння, засвоєння та більш тривалого збереження нових знань, виявляються помилки в тих, які є.

Пробудіть, викличте зацікавлення, схвилюйте, спровокуйте учнів думати про те, що вони знають.

Друге. Учнів необхідно залучити  до активної діяльності. Навчання – це активна, а не пасивна діяльність.  Учні не будуть мислити критично, поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього необхідно дозволити учням вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість, помилятися. Коли діти повірять, що їхні думки цінні, а те, що вони думають і говорять, є важливим не тільки для них самих; що кожному з них дозволено сказати: «Я не згоден», «Я думаю інакше», тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення і стануть готовими взяти відповідальність за власну думку.

Навчання – це активна та цілеспрямована діяльність.

Третє. Формування інтересу до даного питання й розуміння мети його вивчення. Цілеспрямоване навчання ефективніше, ніж нецілеспрямоване. Внутрішня мотивація набагато ефективніша від тієї, що задається вчителем.

Установлення мети є  вирішальним моментом навчання.

 Другий етап. Засвоєння змісту. На цьому етапі проводиться  безпосереднє ознайомлення учня з новою інформацією шляхом:

·                   читання тексту;

·                   перегляду фільму;

·                   прослуховування лекції;

·                   виконання експерименту тощо.

Головними завданнями цього етапу вважаємо:

·                   підтримку зацікавленості, викликаної на першому етапі;

·                   стимулювання старання учнів;

·                   відстеження засвоєння нових знань.

Активність учнів виявляється в тому, що:

·                   у них виникаюь запитання;

·                   роблять позначки в уривках тексту, які викликають сумнів, непорозуміння тощо.

Коли учень керує власним розумінням, він:

·                   включається в процес уведення нової інформації в схему знань, які в нього вже є;

·                   мимоволі зіставляє нове з тим, що йому вже відомо;

·                   щоб досягти розуміння, будує «мости» між новим і вже відомим.

На цьому етапі стимулюється діяльність учнів, заохочуються такі засоби, як аналіз, синтез і порівняння.

Третій етап. Осмислення (рефлексія). На даному етапі уроку забезпечується:

·                   осмислення учнями нового матеріалу;

·                   адаптація нових понять у власній системі знань учня, тобто зміну вже існуючого уявлення;

·                   реструктуризація сформованих зв’язків, що готує місце для нової інформації.

Завершальний етап – засвоєння й накопичення знань. На ньому вирішується  два важливих завдання.

Перше. Спонукання учнів висловлювати своїми словами отриману інформацію. Краще запам’ятовується те, що ми  формуємо у власному контексті.

Друге.  Обмін  ідеями між учнями. У результаті збагачується словниковий запас і активізуються здібності до самовираження.

Розуміння має тривалий характер, якщо учень переформулює ідею, інформацію, пояснення чого-небудь з використанням власного словника, це створює особистий осмислений контекст вивченого.

      Знання має цінність лише тоді, коли воно використовується та усвідомлюється концептуально.

Реалізовуючи технологію розвитку критичного мислення учнів для формування підприємницької компетентності на уроках історії та правознавства застосовую такі  методи:

Щоденник подвійних нотаток

Метод передбачає уважне самостійне читання тексту з нотатками. Дає можливість учителю формувати толерантне ставлення та повагу до думок і життєвого досвіду учнів; створює умови для підвищення їхньої самооцінки; залучати школярів до цікавої діяльності.

         Метод дає можливість учням розвивати критичне мислення, здатність до рефлексії, бажання і вміння давати власну оцінку подіям, історичним особам тощо, письмово висловлювати свої думки, пов'язувати власний життєвий досвід з навчальним матеріалом.

         Алгоритм діяльності

Учитель дає інструкцію учням:

1.    Провести вертикальну лінію на аркуші паперу або скласти таблицю з двох колонок.

2.    Під час читання ліворуч (у лівій колонці) записати, яка подія або особа їх вразила, а праворуч написати коментар до цього. (Що саме їх вразило? Які думки викликало? Які запитання виникли? тощо)

3.    Дати учням час на читання й занотовування.

4.    Запропонувати поділитися своїми коментарями.

5.    Підвести підсумки. Оцінити найоригінальніші коментарі. 

Приклад використання методу «Щоденник подвійних нотаток»

Читання тексту «Федір Симиренко» (Історія України, 9 клас, «Початок промислової революції в Україні»)

Симиренки - відомий рід українських промисловців-цукроварників, меценатів української культури. Федір Симиренко походив із роду запорозького козака Степана Симиренка. Федір Степанович відзначався видатною енергійністю, талантом і працьовитістю. Він зміг здобути добру освіту, вів торгівлю цукром, зерном і борошном. Торгівля йшла вдало, і за рахунок цього до 1820 р. Ф. Симиренко нагромадив достатньо коштів для викупу себе і своєї сім’ї з панської неволі.

Доля щасливо звела його з Анастасією - донькою К. Яхненка, який був досить оригінальною та підприємливою людиною, хоч і кріпаком. Цей союз Яхненків і Федора Симиренка вдихнув нове життя в підприємницьку діяльність двох родів. Федір Симиренко разом із тестем спочатку орендував, а потім і споруджував млини, торгував хлібом і худобою.

Врешті родичі заснували промислову фірму – торговий  дім «Брати Яхненки і Симиренко» (бл. 20-х рр. ХІХ ст.). Цій першій великій торгово-промисловій фірмі випала місія зіграти виняткову роль у розвитку економіки України та всього південного регіону Російської імперії. Найбільший у Росії цукровий завод графа Бобринського розташовувався в м. Сміла. Керівники фірми - брати Яхненки і Ф. Симиренко - придивлялися до роботи цього заводу, вивчали особливості вирощування цукрового буряка й опановували технологію цукровиробництва. Врешті фірма в 1834 р. у с. Ташлик (тепер Смілянського р-ну Черкаської обл.) збудувала перший в Україні механізований цукрово-рафінадний завод, а в 1848 р. - Городищенський цукрово-рафінадний і машинобудівний заводи (с. Мліїв Городищенського р-ну). Машинобудівний завод був одним із найкраще технічно оснащених у Російській імперії підприємств. Він випускав обладнання для цукроваріння. На ньому було побудовано також і перші пароплави з металевим корпусом - «Українець» і «Ярослав», що перевозили по Дніпру до чорноморських портів зерно і цукор.

Крім того, фірма фактично монополізувала в Росії торгівлю великими партіями худоби, забезпечуючи м’ясом усі промислові центри країни. Через Одеський порт тварин вивозили з України навіть до Європи. З огляду на вагомий внесок перших керівників фірми у розвиток економіки, торгівлі та розквіт Одеси, Федору Степановичу Симиренку імператорським указом у 1842 р. надано статус купця 1-ї гільдії, а у 1851 р. - звання почесного громадянина міста. Таких звань було удостоєно небагато громадян царської Росії; стосовно ж колишнього кріпака, та ще й вихідця з України, то це взагалі був винятковий випадок у російській історії.

 

Фрагмент із тексту, який вразив	Коментар учня (рефлексія)
Фірма в 1834 р. у с. Ташлик (тепер Смілянського р-ну Черкаської обл.) збудувала перший в Україні механізований цукрово-рафінадний завод, а в 1848 р. - Городищенський цукрово-рафінадний і машинобудівний заводи (с. Мліїв Городищенського р-ну). Машинобудівний завод був одним із найкраще технічно оснащених у Російській імперії підприємств. Він випускав обладнання для цукроваріння. На ньому було побудовано також і перші пароплави з металевим корпусом - «Українець» і «Ярослав», що перевозили по Дніпру до чорноморських портів зерно і цукор.	Федір Симиренко був дуже підприємливою людиною. Він зумів зорієнтуватися в економічній ситуації  і знайти можливість з кріпака перетворитися на успішного підприємця. Його хватка викликає захоплення: перший механізований цукрово-рафінадний, машинобудівний заводи, перші пароплави з металевим корпусом. Це приклад того, як одних і тих же умовах виживає сильніший, енергійніший, підприємливіший.
Крім того, фірма фактично монополізувала в Росії торгівлю великими партіями худоби, забезпечуючи м’ясом усі промислові центри країни. Через Одеський порт тварин вивозили з України навіть до Європи.	На мою думку, монополія на торгівлю давала можливість Ф. Симиренку не тільки ліквідувати конкурентів,  а й отримувати надприбутки, особливо у торгівлі з Європою.
Федору Степановичу Симиренку імператорським указом у 1842 р. надано статус купця 1-ї гільдії, а у 1851 р. - звання почесного громадянина міста.	Я відчуваю гордість за своїх предків. Виникає бажання відкрити свій власний бізнес, стати успішною, відомою людиною свого міста.

Дискусійна сітка Алверманна

         Стратегія, спрямована на формування в учнів уміння здійснювати всебічний аналіз запропонованої проблеми, організовувати дискусію та формувати чітку позицію щодо обговорюваних проблем на рівні дібраних аргументів. Зміст проблеми формулюється таким чином, щоб було можливо відповісти на запитання як позитивно, так із запереченням.

Застосовується для навчання учнів дискусії. Щоб переконливо довести свою позицію, учням необхідно записати в першу і третю колонки якнайбільше аргументів у захист  тези і проти неї.

 Приклад  дискусійної  сітки  Алверманна

Історія України. 10 клас. Тема: Українська держава П. Скоропадського

Аргумент «За»	Теза	Аргумент «Проти»
·  Намагання встановити стабільний політичний лад, законність і правопорядок. ·  Намагання створити боєздатну армію (8 армійських корпусів, 4 кавалерійські дивізії) і відновити козацтво. ·  Намагання провести необхідні політичні та соціальні реформи. ·  Рівна участь всіх класів суспільства в політичному житті краю (політична реформа). ·  Завдання соціальної реформи – збільшення числа заможних господарств. ·  Економічне піднесення (підтримка вільного підприємництва, збут товарів до Німеччини та Австро-Угорщини, вдосконалено грошову систему, створено державний бюджет, банки). ·  Українізація школи. ·  Створено НАН, Національні банк, архів,  галерею мистецтв, театр та ін..	«Я буду намагатися забезпечити населенню спокій, закон і можливість творчої праці» П. Скоропадський	·  Здійснення арештів, розстрілів, терору, беззаконня і сваволі. ·  Вузька соціальна база. ·  Невдоволення селян, робітників, національної інтелігенції спробами відновити поміщицьке землеволодіння, встановлення 12 год. робочого дня. ·  Відсутність чисельної дієздатності національної армії. ·  Здійснення політики під контролем Німеччини та Австро-Угорщини (господарем в Україні був не гетьман, а німецька військова адміністрація на чолі з В. Гренером). ·  Вивіз сировини з України. ·  Реставрація старих порядків (законодавство гетьмана повторювало основні закони Російської імперії).

Гронування або асоціативний кущ

Це сплетіння словесних павутинок до того чи іншого слова або теми інформаційного матеріалу, спосіб графічного зображення нових знань. Письмовий вид діяльності допомагає учневі зрозуміти поняття і зв'язки, які складніше усвідомити під час застосування традиційних методів навчання. Цей метод розвиває вміння чітко висловлювати власну думку і презентувати результати співпраці в групі.

Ефективний  для підведення підсумків вивченого.   Практичний тим, що забирає небагато часу, не переобтяжує вчителя побудовою діалогу на уроці.

        

Діаграма Ейлера-Венна

Це техніка графічного представлення інформації, що виявляється під час обговорення двох ідей або текстів, між якими існують спільні та відмінні риси. Інформація представляється у вигляді двох або кількох кіл, що накладаються одне на одне пропорційно збігу/відмінностей, виявлених у процесі обговорення.

Метод дає можливість учителеві формувати в учнів навички порівняння та класифікації. Метод дає можливість учням глибше зрозуміти зв'язки між поняттями, їх властивостями, навчитися класифікувати за допомогою схеми; зрозуміти структуру інформації; створювати критерії порівнювання об'єктів.

Алгоритм діяльності

1. Пояснити учням, що являє собою діаграма. Це два або три кола, які частково накладаються одне на одне. Частина діаграми, обмежена лівим колом використовується для запису ознак, характерних для першого поняття. Частина, обмежена правим колом, потрібна для запису ознак другого поняття. Перетин кіл використовується для запису спільних властивостей.

2. Надати правила вільного виконання класифікації понять: встановити ознаки об'єктів, що мають бути класифіковані; обирати ознаку (можна декілька), за якою будуть проводити класифікацію; порівняти між собою об'єкти за спільними та спеціальними ознаками.

3. Надати час для самостійної побудови діаграми. При потребі допомагати.

4. Підвести підсумки. Оцінити найкращі роботи.

 

 

Вихід за межі

Метод передбачає не тільки вихід за межі підручника, а й за межі стереотипного мислення. У ході роботи над історичним текстом учень намагається критично оцінити матеріал, не погодитися з думкою автора, знайти протиріччя, вирішити проблеми.

Алгоритм діяльності

1. Учитель пропонує учням таблицю, яка у лівій колонці містить історичний текст, дібраний з додаткової літератури. Учителю необхідно використати такий текст, який може викликати в читачів заперечення, сумніви, потребують уточнень.

2. Учні  уважно ознайомлюються з матеріалом,  відшуковують фрагменти, які викликають у них  запитання і записують їх у праву колонку.

3. Учитель організовує обговорення.

4. Переможцем стає той учень, який запропонував найбільшу кількість цікавих запитань.

Приклад використання методичного прийому «Вихід за межі»

 

Текст з історичного джерела

Запитання учня

Данило народився у 1201році. Після смерті батька Романа Мстиславича, разом з матір’ю Анною та братом Васильком поневірявся по чужих світах, тікаючи від переслідувань галицького боярства. Відзначився  у боротьбі з монголо-татарами на річці Калці, як мужній і хоробрий воїн. Протягом 20-30-х років Данило докладає зусиль до оволодіння Галичем: створює регулярне піше військо, що допомогло йому відвоювати батьківський престол у 1238 році.            Того ж року Данило поставив під свій контроль Київ. Тоді помер його багаторічний союзник, київський князь Володимир Рюрикович, і престол захопив ворог Данила, смоленський князь Ростислав. Галицько-Волинський володар вигнав його з Києва і доручив місто намісникові, боярину Дмитру, наказавши обороняти град «від іноплемінних язичників, безбожних татар». Сам же поїхав в Угорщину та Польщу шукати союзників для боротьби з ворогом.           «Батиїв погром» підірвав могутність князівства. Десь у 1245р. татари вимагали від Данила, аби віддав Галич іншому князеві. Зрозумів, що як  не поклониться ханові, не визнає зверхньої влади його над собою, то Орда знайде іншого претендента і не дасть йому спокою. Поїхав Данило до хана, випив кумису – визнав себе татарським холопом, підручником.           Під час своєї подорожі до татар Данило зустрівся з папськими послами. Вони радили Данилові прийняти опіку папи, адже той збирає для боротьби з татарами всі християнські держави Європи. Папа допомоги не надав, натомість заохочував Данила прийняти віру католицьку, а після цього обіцяв його коронувати. Данило зважився прийняти корону з рук папи. Він був першим українським королем. Літописець називає його «мудрий, як Соломон».  (Усі видатні постаті історії України. - Х., 2006

1. Чому Данило вважає іншого князя-русича своїм ворогом?   2. Чи мав моральне право князь Данило покинути Київ у такий відповідальний момент?   3. Чому не відправив  для пошуку союзників вірних йому бояр?   4. А чи не втратив Данило своєї честі після поїздки до Золотої Орди?   5. Чому Данило пішов на зближення з папою римським? Чи не суперечило це його релігійним поглядам?   6. Хто ж він Данило: «мудрий,як Соломон» чи хитрий кар’єрист?

 

Сандерівська система запитань

Згідно із Сандерсом, різноманітні типи запитань утворюють ієрархію, нижчий рівень якої посідають буквальні запитання та запитання на ерудицію. Запитання на вироблення оцінок і суджень, розглядаються Сандерсом як запитання найвищого рівня. Навчити учнів правильно формулювати запитання – одна з найважливіших умов розвитку критичного мислення. Сандерівська система запитань включає:

·                   буквальні запитання – це такі, що вимагають відтворення фактичної інформації;

·                   запитання на переформулювання – вимагають від учня подати інформацію в іншій формі;

·                   запитання на витлумачення – розраховані на пошук зв’язків між ідеями, фактами, визначеннями та цінностями;

·                   аналітичні запитання – запитання на ідентифікування частин та встановлення співвідношення;

·                   запитання на синтез – спонукають до творчого вирішення питань і неординарного мислення;

·                   запитання на оцінку – пропонують інтегрувати нову інформацію до особистої системи переконань і виробити відповідні судження.

Приклад використання Сандерівської  системи запитань

Історія України. 7 клас. Тема: Політичне становище українських земель після Кревської унії

·                   Буквальні запитання :

1.                Коли було укладено Кревську унію?

2.                Яка битва стала вирішальною між Сигізмундом та Свидригайлом?

3.                Хто очолив повстання українських феодалів у 1508 році?

·                   Запитання на переформулювання:

1.                Опишіть Грюнвальдську битву від імені українського воїна.

2.                Напишіть словесний портрет князя Вітовта від першої особи.

3.                Уявіть себе українським шляхтичем. Чи брали б ви участь у повстанні

М. Глинського? Чому?

·                   Запитання на витлумачення:

1.                Чому, на вашу думку,  литовський князь Свидригайло у своїй політиці спирався на феодалів-«русинів»?

2.                Чому литовське проникнення у землі колишньої Київської Русі називають «оксамитовим»?

3.                Які наслідки мала Кревська Унія для українських земель?

·                   Аналітичні запитання:

1.                Охарактеризуйте становище українських земель у складі Великого князівства Литовського.

2.                Проаналізуйте події кінця ХІV– ХV ст. в історії руських князівств і визначте їх історичне значення.

3.                Чи мав шанси князь Свидригайло відновити незалежність Литви?

·                   Запитання на синтез:

1.                Чи неминучим було протистояння феодалів-«русинів» і феодалів-католиків на українських землях у ХV ст.?

2.                Чи можливо було врятувати українську державність у ХІV– ХV ст.?

3.                Чи стали литовці «другими варягами»? Відповідь обґрунтуйте.

·                   Запитання на оцінку:

1.                Доведіть, що втрата незалежності руських князівств у ХV ст. була закономірною.

2.                Оцініть політику Свидригайла з точки зору українського князя та з позиції литовського магната.

3.                Висловіть своє ставлення до подій української історії ХІV – ХV ст.

Титанік

Метод, у якому використано ігровий елемент. Уявна ситуація катастрофи на пароплаві «Титанік», коли врятуватися може лише одна особа із усіх «пасажирів». Треба довести права тільки однієї людини на порятунок. Це робиться двома варіантами.

1-й – учні класу діляться на групи адвокатів і суддів, які звинувачують чи оправдовують «пасажирів».

2-й – самі «пасажири» по черзі доводять своє право на порятунок.

«Пасажирами» можуть бути політичні діячі, керівники держави, полководці, гетьмани, вожді тощо.

 

 Приклад використання «Титаніка»

Історія України. 8 клас. Узагальнення за темою «Українські землі в період Руїни»

На «Титаніку» гетьмани України: Петро Дорошенко, Дем’ян Многогрішний,  Іван Самойлович. Чиї заслуги в історії визначимо найвагомішими і дамо шанс врятуватися?

1-ша група. Ми пропонуємо врятувати Петра Дорошенка. Адже він намагався відродити один із давніх проектів Богдана Хмельницького – звернутися за допомогою до Оттоманської Порти. У 1668 р. Дорошенко підпорядковує як Право-, так і Лівобережжя та проголошує себе гетьманом усієї України. Рішуче виступав проти умов Андрусівського договору. У народі не даремно названий «Сонцем Руїни».

2-га група. П. Дорошенко повинен залишитися на «Титаніку», адже у своїй політиці мав багато помилок, успіхи його були скороминущими, турецький протекторат відвернув від нього усе православне населення, часто змінював союзників: від Туреччини переорієнтувався на Москву і Польщу. Найганебнішим наслідком його політики стало народне обурення, викликане спустошенням України турецько-татарською та польською арміями.

         Натомість ми пропонуємо врятувати Дем’яна Многогрішного. Будучи Лівобережним гетьманом підписав Глухівські статті, за якими царські воєводи не мали права втручатися в адміністративні справи й суд; податки надходили до гетьманської скарбниці. За часів Дем’яна з’явилися наймані війська – «компанійці», та особиста охорона гетьмана. Правління Многогрішного – це період відносного спокою в Україні.

3-тя група. Якщо не рятуємо П. Дорошенка через зв’язки з Туреччиною, то і Д. Многогрішного «топимо» з тієї ж причини. Адже відомо, що і цей гетьман проводив таємні переговори про перехід Лівобережної Гетьманщини під протекторат Османської імперії.

          То ж необхідно врятувати І. Самойловича. Він брав участь у повстанні проти засилля російських воєвод в Україні. Воював проти Туреччини. У відносинах з Москвою відстоював державні інтереси. Безпідставно звинувачений у невдачі першого Кримського походу.

4-та група. Говорити про те, що І. Самойлович відстоював державні інтереси у відносинах з Москвою недопустимо. Відомо, що за Конотопськими  та Переяславськими статтями значно обмежувалися права Гетьманщини: вводилась заборона гетьману судити генеральну старшину, листуватись з іноземними володарями, зменшувався козацький реєстр.

Експерти. Кого ж врятувати з «Титаніка», адже зрозуміло, що всі гетьмани мали свої заслуги і недоліки? Ми вважаємо, що найменше прорахунків мав Д. Многогрішний. Додамо, що Глухівські статті 1669р. підтверджували вольності Війська Запорозького, права і привілеї козацької старшини. Московські воєводи обмежувалися виключно військовими справами. Представники гетьмана мали право бути присутніми на посольських з’їздах, де вирішувались українські питання.  Отже – Дем’ян Многогрішний!

Власний методичний прийом «Маятник» (різновид методичного прийому «Кутки»)

Пропонований методичний прийом формує вміння бути аргументованим і переконливим у полеміці. Вправа проводиться у такий спосіб:

1.     Спочатку вчитель формулює відкрите запитання.

2.       Учні у зошитах заповнюють таблицю: добирають по три виважені аргументи для позитивної та заперечливої відповіді.

Так	Ні
1. 2. 3.	1. 2. 3.

 

 

 

3.                Зваживши свої аргументи, учні переходять до роботи  на запропонованій шкалі.

    Ні      6       5       4      3        2     1       0       1      2       3      4       5       6   Так

4.                Кожен учень робить позначку, яка відповідає його особистій позиції щодо запропонованої проблеми, яку оцінює певною кількістю балів. На основі заповненої шкали учні об'єднуються у три групи: перша  - «Так» (від 4 до 9 аргументів); друга – «Ні» (від 4 до 9 аргументів); третя група – «Маятник», яка не змогла визначитися.

Перші дві групи обговорюють дібрані аргументи, виробляють спільну позицію для ведення дискусії. Групи обирають речника, який висловлює думку членів групи. На даному етапі група «Маятник» стає спостерігачем.

5.                Речники перших двох груп намагаються переконати членів групи «Маятник» у правильності своєї позиції і схилити їх до своєї групи.

6.                Члени груп мають право долучитися до дискусії, відповідати на запитання, висувати контраргументи.

7.                Кожен учасник групи «Маятник» повинен залишити сою групу і перейти у групу «Так» чи групу «Ні», зважаючи на те, чиї аргументи були більш переконливими і  пояснити, який саме аргумент змусив їх зробити вибір.

8.                Переможцем дискусії вважають групу, яка зуміла схилити на свій бік якомога більше учасників групи «Маятник».

Приклад використання методичного прийому «Маятник».

Тема. Кирило-Мефодіївське братство. (Історія України, 9 клас).

Учням пропонується відкрите запитання «Чи актуальні для сучасної України погляди кирило-мефодіївців?»

 

 

Зразок заповненої картки учасника групи «Так»

 

«Так»	«Ні»
Актуальні погляди кирило-мефодіївців: ·        національна незалежність і свобода українського народу; ·        рівність громадян; ·        право на вільний політичний розвиток; ·        звільнення України; ·        проти перекручування української історії; ·        власний соціальний, національний та культурний розвиток; ·        єднання та дружба народів.	Неактуальними на сьогодні є: ·        боротьба проти самодержавства; ·        боротьба проти кріпацтва; ·        ідея слов'янської єдності.

 

Методичний прийом «Павутинка дискусії»

         Це метод організації і залучення школярів до дискусії. Взаємодія під час цього виду діяльності відбувається в парах і групах з чотирьох учнів. Метод дає можливість учителю: організувати дискусію на підсумковому етапі уроку, закріпити основні положення теми. Метод дає можливість  учням: застосовувати свої знання, критично мислити, висловити власну думку, подискутувати.

 

         Алгоритм діяльності

1.       Учителеві необхідно підготувати бінарне запитання. Бінарне запитання – це  таке запитання, на яке можна дати дві відповіді, тобто «так» або «ні», підкріпивши свою відповідь аргументами.

2.                Учитель просить пари учнів підготувати таблицю «Павутинка дискусії». Протягом 4-5 хвилин парам необхідно записати по два-три аргументи на підтримку обох сторін дискусії.

3.                Кожна пара учнів об'єднується з іншою парою. Вони обмінюються аргументами, доповнюють свої списки.

4.                У групі учні обговорюють питання, досягають згоди, виробляють спільну позицію  та заповнюють комірку «Висновок» у таблиці «Павутинка дискусії».

5.                 Учитель заслуховує позицію груп та організовує дискусію, якщо виявиться, що групи посіли різні позиції з даного суперечливого питання.       

Приклад використання методу «Павутинка дискусії»

Тема. Здобутки і прорахунки Центральної Ради в державотворчому процесі та соціальній політиці. (Історія України, 10 клас)

Бінарне запитання: Чи відображала Центральна рада сильні сторони Української революції?

 

Так, Центральна рада відображала сильні сторони Української революції	Ні, Центральна рада відображала слабкі сторони Української революції
1.            1. Намагалась вирішити нагальні державотворчі процеси (автономія, самостійність)	1.Відкладала вирішення найважливіших питань до Установчих зборів.
2. Наявність авторитетних лідерів – Грушевський, Винниченко, Петлюра, Єфремов та інші	2. Відсутність послідовності і рішучості у політиці, збереження установ Тимчасового уряду.
3.  Намагання вирішити соціально-економічні питання: - встановлення державного контролю над виробництвом; - упровадження 8-годинного робочого дня; -скасування права власності поміщиків на землю.	3. Відмова від негайного вирішення аграрного питання, збереження земельних наділів менше 40 десятин.
4. Успіх у зовнішній політиці:  підписання Брестського миру, який вивів Україну з Першої світової війни	4. Фактична міжнародна ізоляція: сусідні з УНР держави не бажали створення сильної української республіки.
5. Проголошувалась свобода слова, друку, зборів, віросповідань, зібрань, страйків; скасовувалась смертна кара.	5.Небажання й невміння керівників УНР створити регулярні збройні сили та інші силові структури держави.
6.Проголошувалася свобода національного розвитку всіх народностей, що проживали в Україні.	6.УЦР недооцінила можливості більшовиків
Висновок: Центральна Рада, незважаючи на свої прорахунки, стала великим надбанням українського народу. Сам факт появи нової держави, спроби політиків УНР надати їй демократичних ознак, зберегти її життєздатність за екстремальних умов є історичним явищем.

 

Кейс-метод

З методичного погляду кейс - це спеціально підготовлений навчальний матеріал, що містить структурований опис ситуацій, запозичених із реальної практики.

Кейси мають чітко визначений характер і мету. Навчання за допомогою кейсів розвиває здатність аналізувати, уникати помилок, які часто виникають під час виконання конкретних завдань.

Хороший кейс має задовольняти такі вимоги:

·                     відповідати чітко поставленій меті;

·                     мати відповідний рівень складності;

·                     ілюструвати декілька аспектів життя;

·                     бути актуальним;

·                     ілюструвати типові ситуації;

·                     розвивати аналітичне мислення;

·                     провокувати дискусію;

·                     мати декілька рішень.

Мета кейсів – докладний аналіз, а не оцінювання (особливо завчасне оцінювання). Їхнє завдання – не  презентація специфічних «правильних шляхів», а допомога у набутті навичок аналізу. Разом з удосконаленням аналітичних навичок метод ситуаційних вправ стимулює розвиток проникливості, є формою перевірки знань, розвиває здатність відокремлювати важливе від тривіального, виховує почуття відповідальності в процесі навчання.

Отже, кейс-підхід має сприяти вдосконаленню здатності ізолювати проблеми та ухвалювати ефективні рішення. Крім цього, такий метод вчить учнів аналізувати та розробляти програми дій. Розглянемо п’ять видів навчання кейс-методом.

По-перше, кейси не вживаються для передавання знань (хоча, звичайно, трансляція знань таки відбувається). Кейси створюють «обриси» реальних проблем чи реальних ситуацій, які забезпечують учня знанням про те, що має бути зроблено. Обговорення кейсів стає потенційним поштовхом до обміну перспективами та досвідом практичної роботи.

По-друге, кейс полегшує інтеграцію та застосування знань. Кейс-метод базується на взаємному обміні досвідом учнів найзручнішим та економним шляхом.

По-третє, кейс-метод розвиває в учня здатність вирішувати складні, але корисні проблеми.

По-четверте, навчання кейс-методом загострює оцінювання пріоритетів та цінностей. Учень під час навчання демонструє власне ставлення, цінності та орієнтації, а інші слухачі підтримують чи не сприймають їх. Результати такого інтерактивного навчання важко передбачити чи перевірити, оскільки вони можуть набувати різних форм. Зазвичай спільне порівняння та перевірка набутого досвіду привносять щось нове у практичну діяльність учнів.

По-п’яте, кейси завжди корисні завдяки збагаченню досвіду та вдосконаленню навичок, які учні застосовують, щоб наблизити ті цінності, які вони вважають найбажанішими. Всі навички разом можуть бути описані однією фразою – творче  вирішення проблеми і формування аналізу ситуації та ухвалення рішення.

Приклад використання кейс-методу

Учні, які об'єднані у  групи, отримують кейс, над яким працюють і презентують свої результати.

Кейс

«Остаточний текст українсько-московського договору було ухвалено у Москві в березні 1654 p., звідси і його назва –  «Березневі статті» (їх оригінали не збереглися).

·                     Збір податків на користь царської скарбниці доручалося вести українським урядовцям.

·                     Установлювалася платня у розмірі:

·                      військовому писарю та підпискам – 1000 польських злотих;

·                      військовим суддям – 300 польських злотих;

·                      судовим писарям – 100 польських злотих;

·                      польським писарям та хорунжим – 50 польських злотих;

·                      сотенним хорунжим – 30 польських злотих;

·                      гетьманському бунчужному – 50 злотих.

·                      козацькій старшині, писарю, двом військовим суддям, усім полковникам і військовим та полковим осавулам надавалися у володіння млини;

·                      Установлювалася платня генеральному обозному у розмірі 400 злотих і генеральному хорунжому – 50 злотих;

·                     Заборонялися дипломатичні відносини гетьмана з турецьким султаном та польським королем;

·                     Підтверджувалося право київського митрополита й усього духовенства на маєтності, якими вони володіли;

·                     Московський уряд зобов'язувався вступити у війну з Польщею навесні 1654 року;

·                     Передбачалося утримання російських військ на кордонах України з Річчю Посполитою;

·                     Гетьманський уряд просив установити платню:

·                      полковим у розмірі 100 єфимків талерів;

·                      полковим осавулам – 200 польських злотих;

·                      військовим осавулам – 300 польських злотих;

·                      сотникам – 100 польських злотих;

·                      кожному козакові у розмірі 30 польських злотих.

Однак це прохання було відкладене до перепису всіх прибутків, які мали надходити до царської скарбниці з України, а також до укладення реєстру, що мав охопити 60 тисяч козаків;

·                     у випадку татарських нападів на Україну передбачалося організовувати проти них спільні походи як з боку України, так і Московської держави;

·                     Гетьманський уряд просив установити утримання для козацької залоги кількістю 400 осіб у фортеці Кодак та для запорожців, виконання цього прохання також було відкладене до окремого рішення. Тут же містилася вимога до гетьмана негайно почати укладення реєстру, що мав охопити 60 тисяч козаків,  і після завершення роботи треба було надіслати його до Москви.

Запитання:

1.                Визначте історико-правову суть українсько-московського договору:

·                   «персональна унія» (союз незалежних держав, що мають власні уряди, визнають владу одного монарха);

·                   «васальна залежність» України від Росії;

·                   «автономія України у складі Росії»;

·                   «возз'єднання» українського та російського народів;

·                   «військовий союз» між Україною та Росією.

2. Чи можливий на той момент для України був варіант Івана Богуна: «Ні     до Варшави, ні до Москви, ні до Стамбулу, ні до Бахчисараю»?

3. Чи погоджуєтеся з думкою історика О.О. Рафальського, що Переяславський договір України з Росією 1654 року був серйозним прорахунком з українського боку?

4. Що б ви порадили Богдану Хмельницькому у 1654 році, якби у вас була така можливість?

Кожна група в ході діалогу або дискусії дає свою оцінку події.

         Ділова гра «Сучасний підприємець»

Ділова гра, імітуючи окремі ситуації, допомагає вирішувати конкретне завдання, виробляти відповідні практичні рекомендації, розробляти прогресивні методи вирішення проблеми. Ділова гра має жорстку структуру і правила. Її головною функцією є розвиток навичок і вмінь діяти у нестандартних ситуаціях.

Процес організації та проведення ігор можна умовно поділити на чотири етапи:

Організаційні етапи ділової гри:

1) підготовка гри;

2) формування ігрової групи;

3) керівництво грою, контроль за її процесом;

4) підбиття підсумків і оцінювання результатів.

Практичну роботу щодо організації ділової гри почніть із формування ігрової групи. При формуванні ігрової групи враховуйте:

·                     рівень обізнаності учнів;

·                     індивідуальні якості учнів;

·                     ступені підготовленості учнів до ділової гри;

·                     ігрові мотивації.

Усі учасники повинні добре знати умови і правила гри й дотримуватися їх; бажаний однорідний за рівнем знань, досвіду і компетентності склад учасників. Зазвичай команда складається з 5-6 учнів. У рамках однієї команди розподіліть учасників за ігровими ролями чи функціями. Зверніть увагу учнів на колегіальність роботи, неприпустимість авторитарних методів ухвалення рішень. У грі «Сучасний підприємець» ролі розподіляємо так: «Підприємці», «Держава», «Юристи», «Народ».

Використовуючи допоміжні матеріали, документи, таблиці, задачі, учні дають відповіді на запропоновані запитання. Проаналізувавши всі умови розвитку підприємницької діяльності, учням потрібно визначити, чи є у сучасного громадянина можливість реалізації особистої економічної свободи.

 Ділова гра вибудовується у вигляді прихованого смислового діалогу. Результати роботи груп учасники фіксують на аркушах паперу (10 хвилин). Підсумовують та роблять висновки по черзі.

         Приклад використання гри «Сучасний підприємець»

Об'єднайте учнів у групи «Підприємці», «Держава», «Юристи», «Народ». Запропонуйте для розгляду актуальну ситуацію, коли підприємець бажає взяти в оренду земельну ділянку, яка перебуває у власності територіальної громади і в користуванні селян. Попросіть групи вибудувати систему захисту власних інтересів:

·                   «Підприємці» мають переконати усіх у перевагах власних методів господарювання;

·                   учасники групи «Держава» (або ж «Місцеве самоврядування») обґрунтовують ситуацію з позиції необхідності збільшення надходжень до бюджету;

·                   невдоволений «Народ» вимагає пояснення ситуації,  ділиться думками щодо ставлення до підприємця у суспільстві;

·                   «Юристи» намагаються  направити ситуацію у правове поле.

Усі ці методи навчання сприяють розвитку аналізу, синтезу, оцінювання.

Навички критичного мислення

 

Аналіз (Встановити співвідношення)	Синтез (Скласти частини разом, щоб сформувати єдине ціле)	Оцінювання (Виявити цінності)
Проаналізувати, виділити, розпізнати, обрати, порівняти, розцінити, вивести умовивід, протиставити, запитати, покритикувати	Класифікувати, зібрати, схематизувати, сформулювати, висунути гіпотезу, виписати, порівняти, скласти звіт, встановити, узагальнити	Довести, оцінити,  відстояти думку, розсудити, виправдати, передбачити, провести оцінювання

 

Завдання та діяльність учнів  плануються так, щоби процес навчання був спрямований на зміни в рівнях розумової діяльності. Переконані, що важливо формувати не просто мислення,  а навички критичного мислення як крок до підприємницької компетентності.

 

РОЗДІЛ ІІІ. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМЛИВОСТІ

 

3.1.         Веб-квест як одна з найбільш ефективних моделей використання інтернету в начальному процесі

 

Стрімкий розвиток сучасного інформаційного суспільства вносить значні зміни в систему освіти, яка в умовах модернізації та інформатизації вимагає всебічного і різнопланового використання інформаційних технологій. Широке й ефективне впровадження інноваційних методик у навчально-виховний процес сприяє підвищенню його якості, зацікавленості учнів і вчителів, є важливою стадією процесу реформування традиційної системи освіти. Однією з таких методик, яка вчить знаходити необхідну інформацію, піддавати її аналізу, систематизувати і вирішувати поставлені завдання є методика веб-квестів, що включає в себе різні форми.

Веб-квест – проблемне завдання, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернету.

Веб-квест – це формат уроку, орієнтований на розвиток пізнавальної, пошукової діяльності учнів, на якому значна частина інформації здобувається через ресурси Інтернету.

Веб-квест – це дидактична структура, у рамках якої вчитель удосконалює пошукову діяльність учнів, задає їм параметри цієї діяльності і визначає її час.

Отже, веб-квест – одна із найбільш ефективних моделей використання Інтернету в навчальному процесі. Учитель перестає бути джерелом знань, але створює необхідні умови для пошуку і обробки інформації. Така діяльність перетворює учнів на активних суб'єктів навчальної діяльності, підвищуючи не лише мотивацію до процесу здобуття знань, але й відповідальність за результати цієї діяльності та їх презентацію.

Ця методика є сучасною та перспективною, має ряд переваг, заслуговує на широке впровадження в навчально-виховний процес.

Короткострокові та довгострокові веб-квести

Веб-квести можуть бути короткостроковими і довгостроковими.

Короткострокові веб-квести спрямовані на набуття нових знань і здійснення їх інтеграції з наявними знаннями дитини. Робота над ними може займати від одного до трьох сеансів.

Довгострокові веб-квести спрямовані на розширення і уточнення понять. Після завершення роботи над довгостроковим веб-квестом учень повинен уміти вести глибокий аналіз отриманих знань, трансформувати їх, володіти матеріалом настільки, щоб зуміти створити конкретні завдання для роботи над темою. Робота над довгостроковим веб-квестом може тривати від одного тижня до місяця (максимум двох).

 Різновиди завдань для веб-квестів

Визначено такі види завдань для веб-квестів.

Переказ – демонстрація  розуміння теми на основі подання матеріалів з різних джерел у новому форматі: створення презентації, плаката, оповідання.

Планування та проектування – розробка  плану або проекту на основі заданих умов.

Самопізнання – будь-які  аспекти дослідження особистості.

Компіляція – трансформація  формату інформації, отриманої з різних джерел: створення дидактичних матеріалів, віртуальної виставки, капсули часу, капсули культури.

Творче завдання – творча  робота в певному жанрі: створення п'єси, віршів, пісні, відеоролика.

Аналітичне завдання – пошук  і систематизація інформації.

Детектив, головоломка, таємнича історія – висновки  на основі суперечливих фактів.

Досягнення консенсусу – знаходження розв’язків гострої проблеми.

Оцінка – обґрунтування  певної точки зору.

Журналістське розслідування – об'єктивний  виклад інформації (розподіл думок і фактів).

Переконання – схиляння  на свій бік опонентів або нейтрально налаштованих осіб.

Наукові дослідження – вивчення  різних явищ, відкриттів, фактів на основі унікальних он-лайн джерел.

Веб-квести найкраще підходять для роботи в міні-групах, однак існують і веб-квести, призначені для роботи окремих учнів. Завдяки конструктивному підходу до навчання, учні не лише добирають і упорядковують інформацію, отриману з Інтернету. Ця технологія дозволяє працювати в групах, розвиває навики командної гри та лідерські якості.

Структура веб-квестів, вимоги до їх окремих елементів

Веб-квест містить такі основні елементи:

·                   вступ, у якому обов’язково вказуються терміни проведення роботи і надається вихідна ситуація або завдання;

·                    посилання на ресурси мережі, у яких міститься необхідний для веб-квесту матеріал: електронні адреси, тематичні форуми, книги або методичні посібники з бібліотечних фондів;

·                    поетапний опис процесу виконання завдання з поясненням принципів обробки інформації, додатковими супровідними питаннями, причинно-наслідковими схемами, таблицями, діаграмами, графіками та ін.;

·                    висновки, які мають містити приклад оформлення результатів виконання завдання або їх презентації, шляхи подальшої самостійної роботи із зазначеної теми і галузі практичного застосування отриманих результатів і навичок.

Етапи роботи над веб-квестом

1.                 Початковий (командний)

Школярі знайомляться з основними поняттями з теми, матеріалами аналогічних проектів. Розподіляються ролі в команді: по 1 – 4 учні на одну роль. Усі члени команди повинні допомагати один одному і вчитися працювати з комп'ютерними програмами.

2.                 Рольовий

Індивідуальна робота в команді на загальний результат. Учасники відповідно до обраних ролей, виконують завдання. Оскільки мета роботи не містить змагальності, то в процесі роботи над веб-квестом відбувається взаємне навчання членів команди. Школярі аналізують зібрану інформацію, обмінюються матеріалами для досягнення спільної мети – створення сайту.

Учасники одночасно виконують завдання у відповідності з ролями:

·        пошук інформації;

·        розробка структури сайту;

·        обговорення доцільності матеріалів;

·        редагування інформації.

3.     Заключний етап.

Команда розміщує сайт в Інтернеті. Відчуває свою відповідальність за розміщені матеріали. За результатами дослідження формуються висновки і пропозиції. Відбувається конкурс виконаних робіт. Оцінюється розуміння суті завдання, достовірність інформації, її відповідність темі, критичний аналіз, логіка, структурованість, індивідуальний підхід.

Шкала критеріїв оцінювання

Детальна шкала критеріїв оцінки дозволяє учасникам проекту оцінювати самих себе, товаришів по команді. Цими ж критеріями користується й учитель. Веб-квест є комплексним завданням, тому оцінка його виконання повинна ґрунтуватися на декількох критеріях, орієнтованих на тип проблемного завдання і форму представлення результату.

Критерії оцінювання	Високий рівень	Достатній рівень	Середній рівень
Усвідомлення  завдання	Робота показує точне усвідомлення  завдання, використовується велика кількість джерел	Робота включає матеріали, які стосуються і не стосуються теми, використовується обмежена кількість джерел	Розміщені матеріали не мають безпосереднього відношення до теми, використано одне джерело
Виконання завдання	Висновки аргументовані, вся інформація зібрана з достовірних джерел, правильно цитується	Не вся інформація взята з достовірних джерел, деяка інформація не точна, або безпосередньо не стосується теми	Випадковий підбір матеріалів, інформація неточна чи не стосується теми, немає спроб оцінити чи проаналізувати інформацію
Результат роботи	Інформація логічна, чітко структурована і відредагована. Міститься критичний аналіз, оцінка матеріалу, визначена позиція	Точність, структурованість інформації, привабливо оформлена. Недостатньо виражена власна позиція і оцінка інформації	Матеріал  не структурований, зовні не привабливий, не містить критичного аналізу, оцінки
Творчий підхід	Робота відзначається індивідуальністю, виражає точку зору мікрогрупи	Представлена одна точка зору на проблему, не має висновків	Учні копіюють інформацію із запропонованих джерел, відсутній критичний погляд на проблему

На завершальному етапі учителеві бажано організувати конструктивне обговорення. Відкрите оцінювання власної роботи та роботи однокласників навчає учнів бути коректними у висловлюваннях, формулювати власні критерії оцінювання, навчає визначати найцікавіші підходи до виконання завдання. Бажано, щоб в оцінюванні брали участь  учитель та учні шляхом обговорення чи інтерактивного голосування. Справжнє розміщення веб-квестів у мережі підвищує мотивацію учнів на досягнення якісних результатів.

Як створити веб-квест?    Порадник для вчителя

Крок 1. Визначте тему веб-квесту.

Крок 2. Виберіть сайт, на якому розміщена матриця (шаблон) для створення веб-квесту.

Крок 3. Визначте завдання та одну з форм представлення результатів:

Крок 4. Виберіть систему оцінювання.

Крок 5. Знайдіть джерела інформації, якими користуватимуться учні для пошуку матеріалів і відповідей на запитання.

Крок 6. Розпочинайте діяти.

Приклад використання веб-квестів на уроках

Всесвітня історія. 9 клас. Теми «Франція у період Консульства й Імперії», «Падіння Першої імперії»

Учитель. Добрий день, дорогі дев'ятикласники! Сьогодні ми з вами поринемо в захоплюючу гру – веб-квест «Злети і падіння  Наполеона». Ця гра складається з чотирьох етапів,  у кожному з них ви будете виконувати  завдання, граючи певні ролі. Працювати будемо у групах. Вам пропонується робота з мережевою бібліотекою, результатом роботи має стати  віртуальний музей Наполеона.

 

І етап

«Становлення особистості»

Мета: дослідити період у житті Наполеона від народження до проголошення імператором; проаналізувати особливості становлення його як лідера нації.

         Ролі:

1.                Біографи – складають хронологічний ряд біографії Наполеона.

2.                Психологи – визначають риси характеру, притаманні людині-легенді.

3.                Аналітики – характеризують період консульства у Франції.

ІІ етап

«На вершині слави»

Мета: зібрати матеріал, що дасть можливість проаналізувати внутрішню та зовнішню політику Наполеона, його розбудову імперії та боротьбу з антифранцузькими коаліціями.

Ролі:

1.                Юристи – готують аналіз Кодексів Наполеона.

 

2.                Статисти – ведуть облік війн Наполеона з антифранцузькими коаліціями та фіксують їх результати.

3.                Літературознавці – складають цитатну характеристику імператора.

4.                Лінгвісти – добирають крилаті вислови Бонапарта.

ІІІ етап

«Крах надій і сподівань»

Мета: зібрати й проаналізувати інформацію про причини падіння імперії Наполеона.

Ролі:

1.  Експерти – дібрати факти, які привели до краху  Французьку імперію.

2.  Архівісти – віднайти маловідомі сторінки біографії Бонапарта.

3.  Психологи – дослідити «феномен Наполеона».

4.  Культурологи – підготувати матеріал про імператора в літературі та  мистецтві.

ІV етап

«Успіх – ось що створює великих людей» (Наполеон Бонапарт)

Мета: створити віртуальний музей Наполеона на основі зібраних матеріалів у ході І – ІІІ етапів.

         Завдання:

1.                Проаналізуйте зібрану інформацію, виберіть найголовнішу.

2.                Визначте кількість експозицій, назвіть їх.

3.                Розмістіть матеріали відповідно до композицій.

4.                Відредагуйте, подбайте про естетичний  вигляд  експозицій музею.

5.                Підготуйте екскурсовода для захисту веб-квесту.

 

3.2.         Інфографіка як метод інформаційного середовища, що сприяє вихованню підприємливості.

 

Інформаційно-комунікативна компетентність – один з основних пріоритетів сучасної освіти. Змінюється весь характер життя, надзвичайно зростає роль інформаційної діяльності, зокрема, активної, самостійної обробки інформації людиною.

Однією з причин використання нових інформаційних технологій в освітньому процесі є те, що вчителі змушені постійно вирішувати дилему – як «укласти» зростаючий обсяг навчального матеріалу в незначну кількість годин.

Комп’ютер  стає сьогодні незамінним помічником учителя та учня в опануванні інформаційними потоками, допомагає моделювати та ілюструвати процеси, явища, об’єкти та події.

Способом подачі великої кількості інформації швидко і доступно є інфографіка.  Зазвичай під цим терміном розуміється візуальне подання інформації. Це такі графіки, в яких використовується комплексна інформація, необхідна для швидкого подання великої кількості даних. Інфографіку активно використовують у  різних сферах,  від науки і статистики демографічних даних і до  журналістики  та освіти. Загалом, це досить універсальний засіб для подання концептуальної інформації.

Візуально інфографіка може бути представлена в різних формах. Наприклад, у вигляді  карикатури, діаграми, ілюстрації, емблеми або простих малюнків. Будь-яке зображення  можна використовувати, якщо воно ефективно сприяє передачі даних. Інструментарієм інфографіка не обмежена.

Основна мета інфографіки – інформування. При цьому часто даний інструмент виступає як доповнення до текстової інформації, яка охоплює тему в повному обсязі і містить деякі пояснення. Якщо говорити про стиль передачі інформації, то він може бути різноманітним. Все залежить перш за все від того, яку мету переслідує укладач.  І взагалі хто є цільовою аудиторією для даного зображення?  Інфографіка базується на певних законах побудови інформаційної графіки, тому далеко не кожне зображення з коментарями можна назвати інфографікою.

Інфографіка – один з видів альтернативного викладу певної інформації за посередництвом створення художніх замальовок, графіків, діаграм, інших графічних об'єктів. Мета інфографіки – швидко і якісно донести складну, велику за обсягом інформацію. Девіз: «Менше слів – більше зображень».  Критерій: ідеально виконана інфографіка – це завершений інформаційний блок, який можна засвоїти самостійно, без будь-чиєї допомоги, причому ефективно.  Інфографіку ще  називають – «урок  в одному малюнку».

 

Приклади використання інфографіки на уроках

Історія України. 9 клас. Тема: «Масонство в Україні. Декабристський рух»,

Історія України. 9 клас. Тема: «Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції в Австрійській імперії 1848 – 1849 років»

 

ВИСНОВКИ

         Значна частина школярів із старших класів на запитання про майбутню професію впевнено відповідає, що хоче будувати власний бізнес або зайняти місце топ-менеджера успішної компанії. Однак практика показує, що, мріючи про всі атрибути успіху в бізнесі, молоді люди не завжди чітко уявляють, чим підприємництво насправді є. Вони досить слабо розуміють, які якості слід розвивати в собі для нього, з чого починати та як вести власну справу або як керувати структурним підрозділом виробничого підприємства. У цих випадках на допомогу повинна прийти  школа, яка навчає підприємливості на кожному уроці,  в рамках усіх шкільних дисциплін.

Школа повинна сформувати у школярів ініціативність та підприємливість, необхідні для самореалізації й розвитку, активну громадянську позицію, налаштувати  на соціальну інтеграцію, вибір професії та майбутнє працевлаштування. Розвинути  творчість, інноваційність, уміння приймати ризики і їх долати, здатність планувати і досягти своїх цілей, удосконалити  навички роботи з комп’ютером, сформувати ключові компетентності, серед яких найголовніша – компетентність підприємливості й ініціативності.

Для того, щоб мрія багатьох сьогоднішніх старшокласників про свій бізнес не лишилася тільки мрією або не була зруйнована реаліями життя, я пропоную вчити їх практикувати успішне підприємництво вже сьогодні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.                     Білова Ю.А. Поняття та структура підприємницької компетентності // Наукові записки: Збірник наукових праць Рівненського ДГУ. – 2013. – Випуск 7 (50)

2.                     Гризун Л. Мудрак А. Інфографіка як інструмент сучасної освіти // [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.kpi.kharkov.ua/archive/

3.                     Ільченко О. Використання web-квестів у навчально-виховному процесі // [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/30113/

4.                     Інтерактивні методи навчання як засіб формування підприємливості // Біологія. Книжковий додаток. – 2015. – Випуск 9 (153)

5.                     Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. – К. – 2004. – 112с.

6.                      Корінько Л.М. Роль критичного мислення у формуванні учнівських компетенцій. – Харків. – 2010. – 95с.

7.                     Любіченко Л.В. Створення сприятливого навчального середовища для розвитку критичного мислення на уроках історії // Історія та правознавство. – 2014. - №25-26. – с.2

8.                     Назаренко Г. А. Формування підприємницької компетентності учнів загальноосвітніх навчальних закладів у відповідності до вимог нових державних стандартів // [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://library.ippro.com.ua/

9.                     Пометун О. Методика розвитку критичного мислення на уроках історії // Історія  і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. – 2012. - № 1. – с.3-7

10.                 Проценко О.С. Підприємницькі уміння як складник життєвої компетентності учнів професійно-технічних навчальних закладів // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. – 2013. – Випуск 30 (83). – с. 298-301

11.                 Розвиток підприємливості та ініціативності обдарованого учня при плануванні професійної кар'єри [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://forum.moippo.mk.ua/

12.                 Терно С.О. Методика розвитку критичного мислення  школярів у процесі навчання історії /С.О. Терно:[посібник для вчителя]. – Запоріжжя. – 2012. – 70с.

13.                 Узунов В.Н. Інноваторство – основа підприємницької діяльності / В.Н. Узунов // Економіка. – 2002. - № 1(44). – с. 42-46

14.                 Уроки з підприємницьким тлом: Навчальні матеріали / За заг.ред. Е. Бобінської, Р. Шияна, М. Товкало. – Варшава: Сова, 2014

15.                 Фіцула М.М. Економічне виховання [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://forum.moippo.mk.ua/

16.                 Харіна О.О. Веб-квест як сучасна технологія навчання на уроках літератури [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.confcontact.com/

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

 

 

Додаток А

Київська держава (Русь-Україна) за часів правління Ярославичів

Цільова група: учні 7 класу

Тривалість: 45 хв.

Мета:

·        охарактеризувати  становище в Київській державі за часів правління Ярославичів та боротьбу між ними за князівський стіл;

·        розвивати вміння пошуку інформації в інтернеті та її практичного застосування;

·        розвивати підприємливість, ініціативність, лідерські якості учнів.

Операційні цілі (завдання):

Після закінчення уроку учень

знає

·        події, які відбулись у Київській Русі за часів правління Ярославичів;

розуміє

·        наслідки князівський усобиць для послаблення  могутності держави;

вміє

·        здійснювати пошук та аналіз інформації, зібраної у різних формах, використовувати інформаційно-комунікативні технології;

може

·        ефективно співпрацювати  у групі;

·         аргументувати свою думку,  обґрунтовувати власну позицію;

·        оцінювати роль історичної особи з позиції сьогодення.

Методи і техніки:

        робота в групах;

гронування;

          веб-квест;

        інфографіка.

Обладнання:

презентація вчителя (виконана у програмі Prezi)

плакат «Київська Русь за часів правління Ярославичів»;

текст «Правди Ярославичів»;

аркуші А4 з поняттями;

аркуші А4 з подіями;

планшети, ноутбук, екран.

Допоміжні матеріали:

Додаток 1. Презентація вчителя до уроку (виконана у програмі Prezi).

Додаток 2. Алгоритм роботи учнівської команди.

Додаток 3. Ролі учасників веб-квесту «Стежками Ярославичів».

Додаток 4. Орієнтовні сайти Ізяслава, Святослава, Всеволода.

          Додаток 5. Взірець гронування  «Правди Ярославичів».

Додаток 6. Взірець Кодексу честі  Ярославичів.

Додаток 7. Інфографіка «Київська держава (Русь-Україна) за часів правління Ярославичів».

Хід уроку

1.     Вступна частина

1.1  Привітайтеся. Заінтригуйте учнів тим, що урок розпочинається не з історії, а з етично-моральної проблеми взаємовідносин батьків і дітей.

1.2  Запитайте учнів, чи завжди вони слухаються свої батьків? Чи були в їхньому житті випадки, коли неслухняність мала плачевні наслідки?  Які саме? Спонукайте дітей замислитись над  тим, що часто негативні наслідки неслухняності торкаються не лише їх, а й оточуючих, суспільства в цілому.

1.3  Закцентуйте  увагу на тому, що в історії Київської Русі були подібні випадки, коли діти одного мудрого батька не послухались  його настанов. Діяли на власний розсуд,  оминаючи мораль і порядність. Це привело до братовбивчих воєн, розорення країни, спустошення землі руської і врешті-решт до знищення держави. Повідомте, що все це – предмет вашої розмови на уроці.

1.4  Оголосіть тему і мету уроку. Запишіть її на дошці та попросіть учнів записати в зошитах. Запропонуйте план:

1.     Політичний заповіт Ярослава Мудрого.

2.     Київська держава за синів Ярослава.

3.     Князівські з’їзди  (снеми).

Основна частина.

2.1. Розкажіть учням, що року 6562(1054) преставився великий князь Ярослав Мудрий. А коли він ще був живий, настановляв він дітей  своїх   словами.

2.2. Запропонуйте дітям звукозапис заповіту Ярослава Мудрого. Запитайте:

«Чому Ярослав Мудрий так наполегливо прохав своїх синів жити у мирі?» Попросіть пригадати зміст братовбивчої війн Ярослава зі своїми братами у боротьбі за Київський престол.

6.     Розкажіть учням про новий принцип престолонаслідування, який запропонував Ярослав Мудрий своїм синам – «принцип старшого брата». Наголосіть, що задум батька полягав у тому, що кожний з синів по черзі перебуватиме на київському столі, щойно в якомусь князівстві  звільнявся престол, як відбувалося пересування братів на щабель вище і ближче до Києва.

 Запитайте: «Яку мету ставив Ярослав Мудрий, запроваджуючи нову систему престолонаслідування? Що не врахував Ярослав?»

2.4. Повідомте учням, що найголовнішу роль в історії Київської Русі відіграли троє старших синів Ярослава: Ізяслав, Святослав Всеволод. Запропонуйте створити сайти князів, використовуючи технологію веб-квесту. Роздайте планшети.

2.5. Об’єднайте учнів у три групи. Допоможіть розподілити ролі. Поясність алгоритм роботи. (Додаток 1). Роздайте картки з завданнями (Додатки 2,3,4).

Оголосіть учням, що на збір інформації і створення сайту відводиться

15 хв. Заохочуйте учнів до співпраці в групах. За потреби допомагайте. Відстежте роботу груп за допомогою програми  Classroom Management  (проект «Відкритий світ»).

2.6. Оголосіть, що час, відведений для роботи, вийшов. Попросіть лідерів команд презентувати створені сайти. Обговоріть доцільність розміщених матеріалів.

2.7. Узагальніть зібрану інформацію. Запропонуйте учням виділити поняття, які використовуються при вивченні теми. (Тріумвірат, дуумвірат, уділ, віче, міжусобна боротьба, вотчина, сеньйорат). Поясність значення невідомих понять. Прикріпіть картки з поняттями на дошці.

Попросіть учнів виділити найголовніші події, які відбулись за часів правління Ярославичів. (Битва на річці Альті, повстання у Києві, прийняття «Правди Ярославичів», Любецький з’їзд князів). Прикріпіть картки з подіями на дошці, розташуйте їх у хронологічній послідовності.

Проаналізуйте найголовніші події, використовуючи техніку «Гронування».

2.8.Запропонуйте учням відео «Любецький з’їзд князів». Зверніть увагу й прокоментуйте основні рішення снему.

2.9. Підсумуйте разом із класом, що під час правління Ярославичів розпочався поступовий процес занепаду влади великого князя й розпаду Київської Русі. Над Руссю нависла нова загроза зі степу – половці, які вдало використовували міжкнязівські чвари для своїх набігів. Проблеми, які нависли над Руссю, князі намагалися вирішити на з’їздах (снемах). Князівські з’їзди відіграли важливу роль в історії Русі, проте зупинити відцентрові тенденції не змогли. Ярославичі порушили заповіт батька,  у своїй політиці керувались амбіціями, забуваючи про обов’язок і порядність.

3. Підсумкова частина.

3.1. Запитайте в учнів, що б вони порадили Ярославичам, якби мали таку можливість. Запропонуйте їм скласти Кодекс честі Ярославичів (Додаток 6).

3.2. Запропонуйте учням інфографіку «Київська держава (Русь-Україна) за часів правління Ярославичів».(Додаток 7) Перевірте, чи можуть учні розповісти матеріал теми за одним малюнком.

3.3. Подякуйте учням за працю на уроці. Оцініть їх роботу.

3.4. Прокоментуйте домашнє завдання. Опрацювати §10. Написати репортаж з місця події «Повстання у Києві» чи «Любецький з’їзд князів» (на вибір).

 

Додаток 1

Презентація вчителя ( виконана у програмі Prezi)

Додаток 2

Алгоритм роботи учнівської команди:

1. Ознайомтеся уважно із завданням вашої команди.

2. Розділіть  ролі.

3. Визначте основні етапи роботи.

4. Відшукайте потрібну інформацію в Інтернеті, перевірте достовірність джерел.

5. Розробіть структуру сайту.

6. Розмістіть матеріали, відредагуйте.

6. Презентуйте свою роботу.

Додаток 3

Ролі учасників веб-квесту «Стежками Ярославичів»

1.     Біографи – збирають інформацію про місце і дату народження князя, його батьків, дружину, дітей, династію, місце смерті чи загибелі, місце поховання.

2.     Фотографи – знаходять в мережевій бібліотеці портрет князя, дізнаються , з якими історичними подіями пов’язане його ім’я, збирають  зображення цих подій.

3.     Літописці – збирають цитатну характеристику князя, яка міститься в літописах.

4.     Хронографи – опрацьовують мережеву бібліотеку і збирають інформацію про події, які пов’язані з діяльністю князя, вибудовуючи її в хронологічному порядку.

Додаток 4

Додаток 5

Орієнтовне  гронування  «Правди Ярославичів»

          

                                                                      Святослав

1072 р.                        нарада у                 Ізяслав

                                     Вишгороді             Всеволод

 

 

                                                                                         доповнення

                                                                                                            до «Правди

                                                                                              Ярослава»

                                  

                                                   Правда Ярославичів

 

 

 вводилась                                 «вира»»                          заборона кровної

індивідуальна                           виплачувалась               помсти, заміна її    

власність на                               на користь                      штрафом - «вирою»

землю замість князівської        князя, а не потерпілому

 

 

 

Додаток 6

Орієнтовний  Кодекс честі Ярославичів

1.     Завжди пам'ятайте настанови свого батька.

2.     Будьте відповідальними за свої вчинки.

3.     Поважайте потреби й інтереси людей, які вас оточують.

4.     Ніколи не піднімайте руку на брата.

5.     Живіть у мирі і дружбі.

6.     Не порушуйте заповіді Божі.

7.     Забудьте про власні амбіції, свої дії завжди узгоджуйте з честю, гідністю, обов'язком.

8.     Будьте справжніми патріотами своєї держави.

Додаток 6

Інфографіка «Київська держава (Русь - Україна) за часів правління Ярославичів»

 

Додаток Б

Василь Костянтин Острозький – «Некоронований король Русі-України»

Цільова група:

·        учні 8 класу

Тривалість:

·        45 хвилин

Мета:

·        ознайомити учнів з господарською, політичною та культурно-церковною діяльністю князя Василя Костянтина Острозького; схарактеризувати князя як успішну, підприємливу людину свого часу;

·        розвивати в учнів уміння працювати з різноманітними джерелами інформації , встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; нестандартно мислити, виявляти творчість під час виконання завдань.

·        виховувати в учнів ініціативність, підприємливість, національну свідомість.

Операційні цілі (завдання):

Після закінчення уроку учень

 знає

·        основні факти біографії Василя Костянтина Острозького;

·         заходи його політичної, економічної та культурно-церковної діяльності;

розуміє

·        багатогранність та неоднозначність історичної постаті; особливості її епохи;

вміє

·        складати історичний портрет особи, визначати її місце і роль;

може

·        логічно та виразно висловлювати свою думку, використовуючи навички критичного мислення.

Методи і техніки:

         «Асоціативний коллаж»

         робота в парах;

         робота в групах;

         «Кутки»

         «Дискусійна сітка Алверманна»

Обладнання:

         портрет князя Василя Костянтина Острозького;

         мультимедійний комплекс;

         інформаційні картки;

         набір мініатюрних зображень медалі В.К. Острозького для оцінювання

         маркери, ручки, олівці;

         аркуші А4.

Допоміжні матеріали:

        Додаток 1. Золота  медаль з портретом В.К. Острозького

        Додаток 2. Структура резюме

Додаток 3. Орієнтовний зміст резюме В.К. Острозького

        Додаток 4. Фішки-емблеми

        Додаток 5. Інформаційна картка «В.К. Острозький – господарник»

        Додаток 6. Інформаційна картка «В.К. Острозький –  політик» 

        Додаток 7. Інформаційна картка «В. К. Острозький – культурний діяч»

       Додаток 8. Завдання для  групи 1.

Додаток 9. Орієнтовний бізнес-план приватного підприємства

«В.К. Острозький».

        Додаток 10.  Завдання для групи 2.

Додаток 11. Зразок «Піраміди успіху В.К. Острозького»

        Додаток 12. Завдання для групи 3.

Додаток 13. Зразок віртуального музею В.К. Острозького.

        Додаток 14. Завдання для групи 4.

        Додаток  15. «Інформаційний пакет». Цитати-характеристики

         Додаток 16. «Кутки»

         Додаток 17. « Дискусійна сітка Алверманна»

         Додаток 18. Орієнтовний зміст  Життєвого путівника успішної людини.

Хід уроку

1.Вступна частина

    1.1. Привітайтеся з учнями. Побажайте їм успіхів на уроці  і в житті.           Наголосіть:  якщо хочеш досягти успіху, продовжуй вірити в себе і тоді, коли в тебе вже ніхто не вірить (А. Лінкольн). Скажіть, що  успіх однієї відважної людини спонукає до прагненя і мужності ціле покоління (М. Коллінз).

Запропонуйте  учням, працюючи в парах,  створити асоціативний коллаж «Якою я уявляю успішну людину».  Обговоріть роботи, відзначте оригінальні.

          Попросіть назвати осіб  історії України чи всесвітньої історії, які на їхню думку стали успішними в житті. Запитайте, в чому їх  успіх. Запропонуйте власний варіант успішної людини: Василь Костянтин Острозький.

1.2. Оголосіть тему, мету й епіграф  уроку: «Усі українські магнати, взяті разом, не зробили стільки для України, скільки зробив князь Костянтин» (Іван Огієнко). Попросіть учнів записати тему й епіграф у зошит.

1.3. Повідомте учнів про особливості оцінювання на уроці: за кожну правильну відповідь, вдало або оригінально виконане завдання учень отримує мініатюрне зображення золотої медалі ХVІ т.. з портретом В.К. Острозького (як символ успіху і визнання) (Додаток 1); кількість зібраних «медалей» буде враховано під час виставлення оцінок.

1.4. Поставте учням проблемне запитання: «Чи можна вважати В.К. Острозького успішною людиною свого часу?»  Запишіть питання на дошці. Наголосіть, що до його розгляду ви повернетеся наприкінці заняття.

 

2. Основна частина.

     2.1. Повідомте учням, що В.К. Острозький відіграв важливу роль в історії України ХV – ХVІ ст. Маючи великі статки, він не намагався вести спокійне шляхетське життя. Був людиною з активною життєвою позицією, переймався проблемами українського народу, намагався вивести Україну на європейський рівень розвитку.

2.2. Продемонструйте учням коротке відео «В.К. Острозький». Запропонуйте на основі побаченого скласти резюме князя. Покладіть на кожну парту пам’ятку «Структура резюме» (Додаток 2), запропонуйте попрацювати в парах. Попросіть зачитати свої роботи тих учнів, які найшвидше впорались.

 2.3. Об’єднайте учнів у чотири групи.  При цьому можна використати фішки (Додаток 4). Не пояснюючи значення символів, зображених на фішках, надайте учням можливість самостійно вибрати ту фішку, яка їм до вподоби. Після цього поясніть учням, що ті, хто вибрав фішку із зображенням мішка з грішми аналізуватимуть В.К. Острозького як господарника-магната: складатимуть його бізнес-план (група 1). Ті, хто обрав зображення Острозького замку досліджують політичну діяльність князя: складають «Піраміду успіху» «Некоронованого короля Русі-України» (група 2). У кого виявилася фішка з зображенням Острозької академії вивчають заходи князя в галузі культури: створюють його  «Віртуальний музей» (група 3). У четвертій групі опиняються ті восьмикласники, які вибрали зображення Свято-Троїцької церкви в Острозі, побудованої князем, аналізують його церковну політику: заповнюють таблицю.

2.4. Запросіть групи зайняти свої  робочі місця – столи, посередині яких розміщені фішки-емблеми груп (Додаток 4).

2.5.Роздайте інформаційні картки (Додатки 5,6,7)  та картки з завданнями для груп (Додатки 8,10,12,14). Запропонуйте ознайомитись із завданнями і з’ясувати, чи все зрозуміло. Проконсультуйте учнів. Оголосіть, що на виконання завдань відводиться 15 хвилин. Заохочуйте учнів до співпраці в групах. За потреби допомагайте.

2.6. Оголосіть,  що час відведений на виконання завдань, вичерпаний. Попросіть учнів презентувати свої звіти.

3. Підсумкова частина.

3.1.  Обговоріть епіграф. Наведіть цитати відомих істориків про значення діяльності В.К. Острозького.  Поверніться до проблемного питання, запросіть учнів зайняти  власну позицію, використовуючи техніку «Кутки» (Додаток 16).

3.2. Нагадайте учням, що у 1572 і 1578 роках В.К. Острозький претендував на польський, а в 1598 на московський престол. Попросіть спрогнозувати ситуацію у Східній Європі при успішному вирішення цих питань.

3.3. Повідомте, що  активізували дослідницьку діяльність стосовно В.К.Острозького поляки. У своїх працях вони стверджують, що він прославляв не стільки Україну, скільки Річ Посполиту. Запропонуйте учням визначити позицію поляків та українців, використовуючи техніку «Дискусійна сітка Алверманна» (Додаток 17).

3.4. Обговоріть з учнями проблеми, співзвучні з головною: зверніться до портрета В.К.Острозького, закцентуйте увагу на тому, що князь зображений не з символом влади, а з грошима в руках. Запитайте в учнів, чи тотожні поняття влада і гроші? Яку роль відіграють гроші у житті сучасної людини?

3.5. Запропонуйте учням скласти Життєвий путівник успішної людини (за прикладом В.К. Острозького) (Додаток 18).    

3.6. Пов’яжіть матеріал теми з сучасністю. Наголосіть, що прагнення до успіху характерне для усіх епох. Скажіть, що сьогодні успішна людина – це наполеглива, цілеспрямована, підприємлива, впевнена в собі особистість.

 3.7. Запитайте в учнів, що на уроці було цікавим? Повчальним? Важливим особисто для них? Оцініть діяльність учнів на уроці. Подякуйте за співпрацю.

3.8. Оголосіть домашнє завдання: написати есе на  тему: «Чого вчить життєвий досвід В.К. Острозького або  Шлях, який я обираю сьогодні».

Додаток1

Золота медаль ХVІ століття з портретом В.К. Острозького

Додаток 2

Структура резюме

Контактна інформація:

Прізвище, ім’я ,по батькові:

Дата народження:

Місце народження:

Освіта :     

  Знання іноземних мов:                                                                                                                  

Особисті якості :

Титули:

Додаткова інформація:

 

Додаток 3

 Орієнтовний зміст резюме В.К. Острозького

Контактна інформація:

Прізвище, ім'я ,по батькові: Острозький Василь-Костянтин Костянтинович                                                                                                               (У хрещенні був названий Василем, але на честь його                                                                                                                славного батька, за звичаєм часу та за княжою                                                                      традицією  йому надали у 1540 році  друге ім'я - Костянтин).                                                                                                                                                                                                                                                                           Дата народження : 2 лютого 1526 року                                                                                                       Місце народження: Турів (Дубно).                                                                                                                  Сперечаються вчені вже тривалий час, чи справді                                                                                                                                             в Дубні побачив світ майбутній титан епохи українського                                                                                               відродження,  чи, може, в Турові...                                                                                                                                                        Освіта :                                                                                                                                     Здобув чудову освіту, про що свідчать його листування  (відомо  200 листів)  та промови в сенаті.                                                                                                                                                     Знання іноземних мов : слов'янська, грецька, латинська та польська мови.                                                                                                                                                       Особисті якості : підприємливість, толерантність, висока мораль, національна свідомість, терпимість, авторитет.

Титули:  «Некоронований король Русі -України»,   «Останній великий сенатор Речі Посполитої», «стовп православ'я», «оздоба православної віри», «великий заступник і потіха всього руського народу»,  «стражник Святої Церкви», «благовірний УПЦ КП».                                                                                                                                  Додаткова інформація :

·        великий український князь, магнат;

·        засновник Острозької академії;

·        будівничий міст, замків і церков, меценат;

·        великий патріот України.

 

Додаток 4

Фішки-емблеми

   

Додаток 5

 Інформаційна картка «В.К. Острозький – господарник»

Наприкінці XVI століття  В. К.  Острозький був найбільшим після короля землевласником Речі Посполитої: йому належало 80 містечок, 2760 сіл;

Князь  володів, крім давніх волинських вотчин, 14 містами з прилеглими селами на Київщині, 8 – на Брацлавщині, 4 – в Галичині, 32 населеними пунктами в Сандомирському, Краківському, Люблінському та Мазовецькому воєводствах. Річні прибутки князя дослідники оцінюють у 10 мільйонів злотих, а суму готівки обчислюють як два річні бюджети Речі Посполитої за мирного часу. Василь-Костянтин Острозький мав можливість у найкоротший термін виставити 15 – 20 – тисячне військо, що складалося з його власних бояр і спадкоємної шляхти  васалів дому Острозьких, які за умови служби князеві мешкали на території його володінь. Промовистим є й той факт, що при княжому дворі постійно перебувало близько 2 тис. шляхетних юнаків-слуг, які відбували тут лицарський вишкіл. Княжий рід мав силу й авторитет на рівні місцевого врядування. У їхніх володіннях діяло княже право з власними податками й судом. Були свої митна система та військо. Така роль князів була традиційною від часів Київської Русі.

 

Додаток 6

Інформаційна картка «В.К. Острозький – політик» 

Політичну кар'єру почав у 1550 році, отримавши від великого князя Литовського посаду старости Володимирського і маршалка Волинського. Найкращий захисник від татарських нападів після смерті батька. У 1559 році                               В. К.  Острозький став воєводою київським; що значно сприяло посиленню його впливу на політичне життя України. Не прагнучи військової слави, проводив енергійну колонізаторську політику в порубіжних землях Київщини та Брацлавщини, засновуючи нові міста, замки та слободи. Економічна потужність маєтностей княжого роду та його неабиякий політичний вплив швидко робить  В. К.  Острозького «некоронованим королем Русі», що проводить відносно незалежну політику в руських землях.

У 1560-х роках  В. К.  Острозький виступав за рівноправне входження Русі до складу державного утворення Речі Посполитої. У 1569 р. став сенатором. Був фактичним провідником Русі-України під час Люблінської унії 1569 року, підписав Люблінську унію.

У 1572 р., коли  вигасла династія Яґеллонів,   В. К. Острозький в 1573–1574 роках був одним з можливих кандидатів на польський престол, чию кандидатуру підтримувала і Туреччина (цьому завадило те, що вважався «вождем схизматиків»), згодом і на московський –  після смерті останнього Рюриковича – царя  Федора I Івановича в 1598 (через спорідненість з московськими Рюриковичами).

Додаток 7

Інформаційна картка «В. К. Острозький – культурний діяч»

Княжіння  В. К. Острозького позначилося неабияким піднесенням української культури, що було зумовлено намаганням князя зробити свою резиденцію центром культурного опору католицькій та унійній експансії. Навколо князівської резиденції в Острозі утворився гурток (академія) слов'янських та грецьких учених, публіцистів, теологів та богословів, до якого входили Герасим Смотрицький, Василь Суразький, Христофор Філалет (Мартин Броневський), Еммануїл Ахіллес, Лука Сербин, Кирило Лукаріс (майбутній Олександрійський та Константинопольський патріарх), Никифор Парасхес-Кантакузен, Клірик Острозький, Зизаній Тустановський, Дем'ян Наливайко та інші.

За сприянням  магната  в Острозі була зібрана велика бібліотека, яка включала в себе грецьку та західноєвропейську богословську літературу, передруки античних творів, словники, космографії, граматики та інше.

У 1575 році запросив переслідуваного Івана Федорова для організації друкарні в князівській резиденції. Завдяки острозькій друкарні світ побачило більше 20 видань, в тому числі перший повний текст Біблії слов'янською мовою 1581 року («Острозька Біблія»).

Близько 1576 року при академії почав діяти навчальний заклад «Острозька академія», де окрім низки традиційних на той час точних та гуманітарних дисциплін, вперше паралельно викладалися латинська, грецька та церковнослов'янська граматики. Досвід та програма Острозької школи були запозичені Львівською, Луцькою та іншими братськими школами. Засновник шкіл у Турові в 1572 році, Володимирі-Волинському у 1577 році, Острозької академії у 1576 році і друкарні в Острозі близько 1577 року.

При Богоявленській замковій церкві (мала статус кафедрального собору, один з найзначніших православних храмів того часу) виникла власна іконописна традиція. Кілька острозьких ікон, написаних в той час, вважаються шедеврами православного іконопису. Спричинився до розбудови Межиріцького монастиря (вали, Заславська та Дубенська (не збереглась) брами. М. Грушевський назвав діяльність К. В. Острозького «першим національним відродженням України».

 

Додаток 8

Завдання для групи 1.

Використовуючи матеріал інформаційної картки та знання теми «Соціально-економічний розвиток українських земель  ХVІ століття» складіть бізнес-план імовірного приватного  підприємства

«В. К. Острозький»

Сфера діяльності
Форма власності
Мета
Причини створення
Види діяльності
Створення робочих місць
Кон`юктура  ринку
Основні переваги
Планування діяльності
Оцінка можливих ризиків

 

Додаток 9

Орієнтовний бізнес-план приватного підприємства

«В. К. Острозький»

Сфера діяльності	Сільське господарство
Форма власності	Приватна (усі землі належать роду Острозьких і передаються у спадок)
Мета	Отримання максимального прибутку від реалізації сільськогосподарської продукції в Україні та за її межами
Причини створення	Розвиток товарно-грошових відносин; Зростання попиту на сільськогосподарську продукцію.
Види діяльності	Виробництво, переробка  та продаж продукції рільництва і скотарства.
Створення робочих місць	Планується використовувати працю закріпачених селян
Коньюктура  ринку	Основну увагу зосередити на продажу зерна за кордон
Основні переваги	Створення господарств  нового типу – фільварків; використання удосконалених знарядь праці; використання безоплатної праці залежних селян; розвиток промислів: рибальства, млинарства, бджільництва, садівництва; поширення фільварків сприятиме розвитку міст.
Планування діяльності	1.      Купити нові маєтки, освоїти нові землі. 2.     Створити фільварки. 3.     Удосконалювати знаряддя праці, запровадити трипілля, використовувати добрива  й водяні млини 4.     Сприяти появі у своїх містах цехів. 5.     Організовувати ярмарки. 6.     Налагодити переробку продукції і продаж її  в Європу
Оцінка можливих ризиків	Ризики  через можливу  появу конкурентів

 

 

Додаток 10

Завдання для групи 2

Використовуючи матеріал інформаційної картки,  складіть «Піраміду успіху  В. К. Острозького».

                                             

Додаток 11

Зразок «Піраміди успіху В.К. Острозького»

Додаток 12

Завдання для  групи 3

Використовуючи матеріал інформаційної картки, створіть віртуальний музей В. К. Острозького

Назва

Експозиція 1

Експозиція 2

Експозиція 3

 

Додаток 13

Орієнтовний віртуальний музей В.К. Острозького

 

Додаток 14

Завдання для групи 4

Заповніть таблицю, висловивши власний коментар стосовно прочитаного

Цитата	Власний коментар
1.  Ще за два роки до Берестейської унії розробив свої «артикули» – умови на яких українська церква могла піти на об’єднання: збереження обряду, заборона католикам забирати православні церкви, заборона переходити на латинський обряд, зрівняння православного духовенства в правах із католицьким,  та відкриття шкіл для православного духовенства. Але оскільки ці «артикули» не були проголошені  на Соборі, князь обурився й виступив проти об'єднання церков
2. За своє життя збудував близько 600 церков, 20 монастирів, католицький костел, мусульманську мечеть, іудейську синагогу. Прихильно ставився до єзуїтів, протестантів чи представників інших конфесій, спілкувався з ними, дозволяв селитися у своїх володіннях
3. Виношував план створення на руських землях нового православного патріархату: запрошував інтернованого за наказом турків на о. Родос патріарха Єремії до Острога

 

Додаток  15

 «Інформаційний пакет». Цитати-характеристики

Цитата	Власний коментар
1.  Ще за два роки до Берестейської унії розробив свої «артикули» – умови на яких українська церква могла піти на об’єднання: збереження обряду, заборона католикам забирати православні церкви, заборона переходити на латинський обряд, зрівняння православного духовенства в правах із католицьким,  та відкриття шкіл для православного духовенства. Але оскільки ці «артикули» не були проголошені  на Соборі, князь обурився й виступив проти об'єднання церков	Враховуючи кризову ситуацію, яка охопила православну  церкву у ХVІ ст. намагався реформувати  її на засадах рівності з католицькою. Проте, коли зрозумів, що рівноправне обєднання  церков неможливе, виступив проти Берестейської унії
2. За своє життя збудував близько 600 церков, 20 монастирів, католицький костел, мусульманську мечеть, іудейську синагогу. Прихильно ставився до єзуїтів, протестантів чи представників інших конфесій, спілкувався з ними, дозволяв селитися у своїх володіннях	Був стійким прихильником православ'я, проте відзначався толерантністю і терпимістю до інакодумців
3. Виношував план створення на руських землях нового православного патріархату: запрошував інтернованого за наказом турків на о. Родос патріарха Єремії до Острога	Розумів, що новий патріархат зміцнить позиції України на міжнародній арені, сприятиме становленню її незалежності

 

Додаток 16

«Кутки»

 

 

 

 

Додаток 17

Дискусійна сітка Алверманна

Позиція Польщі «За»	Теза	Позиція України «Проти»
	В.К. Острозький своєю діяльністю прославив не стільки Україну, скільки Річ Посполиту

Додаток 18

Орієнтовний зміст життєвого путівника успішної особистості

(за прикладом В.К. Острозького)

1.     Пам'ятай, що кожна людина народжена для успіху і щастя.

2.     Стався до себе як до творця свого життя.

3.     Принось користь людям, думай, що залишиш після себе.

4.     Виховуй у собі толерантність і терпимість.

5.     Шукай наснагу у вірі в Бога.

6.     Розвивай особистісні якості, які допоможуть у досягненні мети.

7.     Не бійся ризикувати.

8.     Умій узяти відповідальність на себе.

9.     Будь енергійним та активним.

10.                        Люби життя і людей!